Про заходи щодо зміцнення довіри до судової влади та імлементації стандартів Ради Європи у сфері правосуддя, про результати дослідження «Ставлення громадян України до судової системи» та про роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності говорили під час круглого столу, організованого Верховним Судом спільно з Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова та Офісом Ради Європи в Україні 18 грудня 2020 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Центр Разумкова дослідив ставлення громадян України до судової системи"
Модератором виступила менеджерка Проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Ірина Кушнір, яка звернулася до учасників з привітальним словом, а також окреслила питання, яким присвячений захід, а саме питання результатів дослідження «Ставлення громадян України до судової системи» та презентація нового висновку № 23 Консультативної ради європейських суддів «Роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності».
Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду, зазначила, що тема ставлення громадян до судової системи дуже важлива, адже судді мають бути певні у належному сприйнятті їхньої роботи. «Відвідуваність судів показує, як судова система відповідає на попит на справедливість. За статистичними даними 10 млн громадян щороку відвідують суди, а судова система має лише 5 тис. суддів і на сьогодні кадровий дефіцит становить 2 тис осіб. Таке співвідношення впливає на строки розгляду справ. На належне функціонування також впливає і фінансування, що наразі є низьким. Проте, звіт дослідження, який сьогодні буде представлений демонструє позитивну тенденцію зростання довіри до суддів, хоча й у повільних темпах»,- зазначила пані Валентина. Також Голова Суду додала, що тенденція до зростання рівня довіри надихає, адже показує, що робота працівників суду дає результати.
Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко підкреслила, що оцінка довіри до суду – це оцінка демократії: «Формування довіри до суду є завданням усіх дотичних до судової гілки влади органів, розбудова державних інституцій є необхідною для розбудови економіки та збільшення інвестиційної привабливості України. Сьогодні ми говоримо не лише про показники, а й про заходи, які треба вжити для підвищення рівня довіри до держави загалом». Пані Олена переконана, що судова гілка влади має працювати з ЗМІ для належної обізнаності громадян про стан суд системи. Робота з громадськістю, відкритість суду – це ті елементи, що необхідні для внеску у підвищення рівня довіри до суду. Щодо питання функціонування асоціації суддів, то, на думку, Олени Литвиненко, їхня головна мета полягає у забезпеченні статусу суддів, створені та контролю належних умов праці. «Асоціації суддів мають всі можливості для інформування громадськості, адже це ефективний інструмент комунікації з судами. Висновки КРЄС є джерелом стандартів та джерелом регулювання діяльності суддів»,- вказала пані Олена.
Павло Пензеник, генеральний директор Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова відмітив, що результати проведеного дослідження показують підвищення інтересу громадськості до усіх сфер суспільного життя, зокрема і судової сфери. «Суспільна думка має значення для розроблення стратегії розвитку судової системи, проведення реформ . Цим унікальним дослідженням вивчається не тільки загальнонаціональна громадська думка, а й до уваги беруть свідчення тих громадян, які безпосередньо взаємодіють із судами і за цим ми можемо побачити, що за багатьма аспектами оцінка учасників процесу є кращою, ніж оцінка за загальнонаціональним уявленням. Соціологічні дослідження дають можливість отримати інформацію про перебіг реформ та спостерігати за рівнем підтримки судової системи з боку громадян»,- зазначив пан Павло.
Координатор проектів Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Андрій Кавакін відмітив, що в Україні концепція довіри до судової влади отримала наголос після 2014 року, проте не всі проблеми були вирішені, тому усі гілки влади, а не лише судова, мають об’єднати свої зусилля: «У дослідженні ми можемо побачити розвиток відповідей на питання довіри протягом декількох років. Презентацію висновку КРЄС також можна пов’язати з довірою до судової влади, адже діяльність асоціацій може спряти підвищенню рівня довіри населення».
Андрій Биченко, директор соціологічної служби Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова під час свого виступу представляв звіт за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи» у 2020 році у порівнянні з 2017 та 2019 роками. Перше, на що наголосив пан Андрій у результатах – це джерело, звідки громадяни отримують інформацію про діяльність судів, отже 51% покладаються на дані ЗМІ, проте за словами, Андрія Биченко, є і позитивна тенденція, адже зростає частка тих, що самостійно безпосередньо отримують досвід участі у судових справах, їхня частка досягнула близько 20%. «За результатами можна зазначити, що оцінка діяльності судів учасниками судових засідань, опитаних на виході з судів вища, ніж тих, які ніколи не брали участь у судових провадженнях. Варто відзначити також те, що 66,1% опитаних вважають, що рішення суду по справі, в якій вони брали участь було законним і справедливим. При дослідженні бралося до уваги статус особи у провадженні, тип справи, які причини винесення судом того чи іншого рішення, а також, що важливо доступність здійснення судочинства:
Для перегляду натисніть на зображення
Щодо обізнаності населення про судову реформу, то лише 7% знають та чули про реформу, а 50 %- дещо знали чи чули про неї, а найкращі показники обізнаності громадян у цьому питанні були у 2017 році. Також досліджувалися показники змін у системі правосуддя, що впроваджуються в Україні протягом останніх 5-ти років, а також вивчався відсоток громадян, які підтримують чи не підтримують такі зміни:
Для перегляду натисніть на зображення
Оцінювалася кожна із введених змін:
«Варто зазначити, що найвищий показник довіри отримав Верховний Суд , а найнижчий, на жаль, Вищий антикорупційний суд України. У загальному, у нас є підстави говорити про позитивні зміни, але ще є над чим працювати», - підсумував презентацію звіту Андрій Биченко.
Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко зазначив, що такого роду дослідження дозволяють висвітлити питання довіри до судової системи як мовою цифр, так і мовою аналітики: «З результатами дослідження наразі ми можемо говоримо про підвищення рівня довіри населення до судової системи, але потрібно пам’ятати, що оперативність розгляду, якість судових рішень, їх сприйняття, поступова судова практика, незалежність суддів – все це формує ставлення до системи правосуддя. Не буде вищеназваних чинників – не буде і довіри. Реформи мають бути поступі для якісного формування уявлення про систему судів». Пан Андрій також відмітив, що, так як судова гілка є однією із гілок влади, то важливо формувати довіру до влади в цілому. « Запуск діяльності кваліфікаційної комісії, забезпечення незалежності суддів , належне фінансування та висвітлення роботи суддів – це те, що ми можемо робити вже сьогодні. І зробивши роботу над помилками, ми зможемо вийти на баланс довіри до правосуддя»,- підкреслив Андрій Овсієнко.
Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, зазначив, що проведення такого дослідження є дуже актуальним і, хоча цифри не є вражаючими, проте важлива сама динаміка, тенденція рівня довіри до правосуддя, а вона зростає. «Справедливість правосуддя та довіра до нього – індикатор суспільного прогресу. Дослідження виявило і вузькі місця для уваги, що впливають на оцінку громадян –це, перш за все, комунікативна система. ЗМІ мають великий вплив на формування думки громадськості про судову систему, висвітлення діяльності роботи суддів. Можливо, варто розробити програму розвитку у напрямку формування навиків спілкування суддів з громадськістю. Ми констатуємо стан речей, треба зробити висновки з цього і скласти дорожню карту, куди рухатися далі»,- додав Микола Оніщук.
Віктор Городовенко, суддя Конституційного суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів у своєму виступі акцентував увагу та аналізував Висновок № 23 КРЄС про роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності: «У 10 пункті КРЄС визначила поняття асоціації, до складу якої входять ті судді, що подали свою заявку, тобто асоціації працюють на повній добровільності волі її членів. Базою формування висновку є Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, стандарти ради Європи, Європейська хартія про статус суддів, це важливо тому, що основним завданням асоціації є затвердження незалежності суддів, відповідно до міжнародних стандартів. Варто зазначити, що необхідність діяльності асоціації полягає не тільки у ствердженні незалежності суддів, а й утвердження принципу верховенства права». У своєму виступі суддя також відмітив цілі асоціацій суддів, відповідно до висновку КРЄС: встановлення та захист незалежності судової системи, сприяння проведенню зустрічей із представниками громадянського суспільства, зміцнення та вдосконалення верховенства права, а також створення мережі членів асоціацій. Віктор Городовенко переконаний, що незалежність судді дорівнює незалежності судової влади. Пан Віктор наголосив на необхідності відкритого обміну думками між судовою радою та асоціаціями, при тому, що асоціації суддів повинні уникати орієнтування своєї діяльності у залежності від політичних інтересів. Також відповідно до висновку КРЄС асоціації суддів мають забезпечувати посилення участі органів судової гілки влади у питаннях пов’язаних з реалізацією законопроектів, що стосуються судової влади. Крім того, асоціації суддів мають широко працювати у сфері медіа, висвітлюючи роль судової влади.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив: «Важливо, що в цьому дослідженні поєдналися два важливих компоненти: опитування серед пересічних громадян і опитування серед осіб, які стикаються безпосередньо з робою суду. За всіма аспектами оцінки учасників судових процесів є значно кращі, ніж оцінки загальнонаціонального опитування. У загальному можна вказати, що рівень довіри колосально зріс». Голова Ради суддів також вказав, що за результатами дослідження учасники відмітили, що влив судової реформи є незначним, тому про це треба подумати. І, на думку, пана Богдана, це пов’язано з тим, що судова гілка влади була «навішена ярликами» винуватцем у всіх подіях, і таке ставлення зараз важко змінити. «Нам треба покращувати комунікаційну діяльність, ми маємо пам’ятати, що інші гілки влади не можуть піддавати судову гілку влади безпідставній критиці. Змінивши це, поступово ми можемо вийти на той рівень довіри, на який ми заслуговуємо»,- підкреслив Богдан Моніч.
Надія Стефанів, Президент Всеукраїнської асоціації жінок-суддів, відмітила, що судді аналізують не лише результати дослідження, а й метод і спосіб його проведення, адже саме об’єктивні оцінки варті уваги. Також пані Надія зазначила, що висновок КРЄС, що визначає роль асоціації надає чітке обгрунтування завдань асоціації, зокрема і щодо підвищення рівня довіри громадян до судової системи. Надія Стефанів порадила презентувати результати дослідження та висновок КРЄС по регіонам України, для ознайомлення з ними судів різних інстанцій.
Заступник Голови Асоціації суддів господарських судів України Галина Діброва розповідала про виникнення та розвиток їхньої асоціації, а також відмітила, що через асоціацію судді мають можливість інформувати ЗМІ не тільки про проблеми функціонування, а й про загальні питання діяльності суддів, це забезпечує взаємозв’язок із громадськістю. «Крім того, асоціація бере участь в удосконалені законодавчої діяльності, виробляє загальні пропозиції, які направляються до інших гілок влади, а також створює актуальні інфографіки змін у системі та законодавстві. Головна наша ціль- бажання працювати над загальними принципами і верховенством права»,- додала пана Галина.
Олександр Пасенюк, Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів провів історичний екскурс та навів декілька аргументів на захист авторитету суддів: «Насправді, рівень недовіри почав формуватися значно раніше, на жаль, у нашій державі це відбувалося штучно на початку 21 століття, це робилося, щоб відволікти від економічних проблем та привести судову систему під власну політику. У 2004,2008-2009 роках політики формували неправильне уявлення про правосуддя. Впродовж 2014-2016 років відбувалися люстрація суддів і чимало кваліфікованих кадрів було втрачено. Тому чимало зовнішніх показників вплинули на довіру суддів, навіть незалежно від роботи самого суддівського корпусу, але тепер це потрібно виправляти».
Єлизавета Євграфова, член Асоціації суддів України, зазначила, що наразі притаманна зневіра самих суддів у можливість захисту асоціаціями їхніх прав: « Асоціація суддів України сьогодні перебуває у стані мовчання, тому що багато суддів-членів пішли у відставку або думають покинути судову систему взагалі. Після наданого висновку КРЄС, думаю, ми переглянимо діяльність асоціації для підвищення її ролі у діяльності судової системи».
Голова правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування Дмитро Бездоля наголосив, що судді та асоціації мають сприяти незалежності суддів та формуванню довіри до правосуддя. «Представлений висновок КРЄС розширює перелік ролі та місії асоціації у суспільстві. Цей висновок необхідно також врахувати іншими гілкам влади, які реформуванням привели до такого стану судової влади. КРЄС визначає, що діяльність асоціації може внести вирішальний влив на незалежність суддів та довіри, проте наразі ВРП, а не асоціації, займає важливе значення у роботі судової системи»,- зазначив пан Дмитро.