18 грудня 2020 року Центр Разумкова презентував результати дослідження ставлення громадян України до судової системи. Два соціологічних опитування були проведені на замовлення Офісу Ради Європи в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "В Україні стане можливою технологія онлайн вирішення спорів"
Опитування громадян України здійснювалося з 9 по 14 жовтня 2020 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у 121 населеному пункті. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 %.
Опитування учасників судових засідань на виході з приміщень 100 судів відбувалося з 21 по 28 жовтня 2020 року. Було опитано 1117 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України (крім АР Крим та Севастополя). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1 %.
При аналізі результати дослідження порівнювалися з результатами аналогічних досліджень, проведених Соціологічною службою Центру Разумкова у 2012, 2017 та 2019 роках.
За результатами загальнонаціонального опитування 45,7 % громадян України вважають, що судова реформа в Україні перебуває в процесі реалізації і потрібно зробити ще ряд важливих кроків. При цьому 45,3 % тих, хто помітив зміни в судовій системі України за останні п’ять років, вважають їх позитивними, а серед респондентів, опитаних на виході із судів, цей показник – 60,3 %.
Оцінюючи зміни в судовій системі України, респонденти переважно позитивно оцінюють усі зміни. Однак порівняно з 2019 роком значно зросла частка тих, кому важко було оцінити зміни і події, що відбулися у 2016–2017 роках.
Прийняття змін до Конституції України в частині правосуддя у 2016 році позитивно оцінювали більшість опитаних як за загальнонаціональною вибіркою, так і на виході із судів у 2019 році – 60,6 % та 50,9 % відповідно. У 2020 році ці показники дещо знизилася і становлять 37,4 % та 33,5 %.
Створення нового Верховного Суду з нуля у 2017 році позитивно сприймають 47,7 % респондентів загальнонаціонального опитування та 41,3 % опитаних на виході із судів.
Більшість опитаних як за загальнонаціональною вибіркою, так і на виході із судів також позитивно сприймають створення Вищого антикорупційного суду – 54,9 % і 50,4 %.
Перезавантаження Вищої ради правосуддя підтримують 56 % громадян України, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – 58 %. 64,3 % опитаних позитивно ставляться до призначення до місцевих судів нових суддів.
Оцінюючи, наскільки позитивною чи негативною є кожна зі змін до Конституції України в частині правосуддя, респонденти позитивно оцінюють усі представлені в опитувальнику зміни: підвищення кваліфікаційних вимог до суддів (86,8 % серед опитаних за загальнонаціональною вибіркою і 76,4 % опитаних на виході із приміщень судів), конкурс при призначенні та переведенні суддів (відповідно 82,6 % і 71,8 %), обмеження суддівського імунітету (відповідно 76,5 % і 67,2 %), усунення політичних органів (парламенту та Президента) від вирішення питань щодо суддівської кар’єри (відповідно 71,3 % і 59,8 %), запровадження інституту конституційної скарги (відповідно 69,0 % і 54,2 %), створення Вищої ради правосуддя як головного конституційного органу, що вирішує питання суддівської кар’єри (відповідно 66,8 % і 52,3 %), створення судів законом замість указу Президента (66,9 % серед опитаних за загальнонаціональною вибіркою).
Відповідаючи на питання, які ще зміни в законодавстві необхідно зробити для успішного проведення судової реформи, більшість респондентів вважають необхідним реформування прокуратури (76,2 % серед опитаних за загальнонаціональною вибіркою і 63,9 % опитаних на виході з приміщень судів), реформування органів досудового слідства (відповідно 73,8 % і 63,1 %), запровадження єдиних стандартів правничої професії (відповідно 69,6 % і 64,1 %), реформування правничої освіти (відповідно 66,4 % і 57,8 %), реформування адвокатури (відповідно 67,8 % і 53,1 %), створення комісії за участі міжнародних експертів, які перевірятимуть кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (відповідно 57,9 % і 60,6 %).
Щодо залучення міжнародних експертів для призначення всіх суддів України, то 42,1 % опитаних підтримують таку ідею. А роль представників громадянського сектору при проведенні кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур щодо суддів має бути допоміжною на думку більшості респондентів.
Якщо говорити про вплив судової реформи на рівень довіри до судової системи, то у суспільстві дещо переважають позитивні очікування. Так, відносна більшість опитаних (41,2 %) вважає, що кроки, які вже зроблені у судовій реформі, однозначно або швидше сприятимуть зростанню довіри громадян до судової системи. Протилежної думки дотримуються 18,3 % опитаних. Ще 20,0 % респондентів відповіли, що довіра до судової системи не залежить від судової реформи. Решта опитаних не визначилися з відповіддю. Слід зазначити, що відповіді респондентів, отримані у жовтні 2020 року, є більш позитивними, порівняно з відповідями, отриманими у лютому 2019 року.
Серед кроків, що вже зроблено у судовій реформі, на думку опитаних, найбільшою мірою сприятимуть зростанню довіри відкритість і зрозумілість судових процесів (31,8 %) та більша відкритість суддів у відносинах із громадськістю (25,7 %). 20,5 % респондентів вважають, що зростанню довіри сприяє створення Верховного Суду з нуля, а 18,6 % – що початок добору та призначення у місцеві суди нових суддів. 17,8 % респондентів очікують зростання довіри від звільнення суддів, призначених до реформи. Ще 14,5 % опитаних вважають, що до зростання довіри може призвести ефективність взаємодії органів судової влади.
Зокрема, підтвердженням цьому є результати опитування на виході з судів громадян, які мали безпосередній досвід спілкування з судами. Серед тих опитаних, у чиїх справах були винесені судові рішення, 66,1 % відповіли, що рішення суду було законним і справедливим.
Можна також стверджувати, що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування з судами, переважає довіра до судової системи: баланс довіри до судової системи загалом є позитивним, тобто кількість опитаних, які довіряють судам (48,0 %), була більша, ніж кількість тих, хто судовій системі не довіряє (41,6 %). Ще вищим є рівень довіри громадян, які контактували з судами, до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 54,4 %, недовіру – 34,9 %. Позитивним є також баланс довіри цих респондентів до Верховного Суду та Конституційного Суду України.
Оскільки більшість громадян не мають особистого досвіду спілкування з судами і визначають своє ставлення до судової системи на підставі чужого досвіду або інформації в ЗМІ, ставлення населення загалом до судової системи є негативним, а рівень довіри – низьким. Проте рівень довіри громадян, які мають власний нещодавній досвід спілкування з судами, значно вищий. Крім того, баланс довіри цих громадян до судів та судової системи є позитивним, тобто кількість тих, хто довіряє судам, більша, ніж тих, хто не довіряє.
Тобто високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується негативним інформаційним полем. Результати дослідження показали, що його вплив досить ефективно усувається при спілкуванні громадян із судами.
Зі звітом можна ознайомитися за посиланням: https://rm.coe.int/zvitsud2020/1680a0c2d7.