Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (ICAC) та Київський регіональний центр Національної академії правових наук України (НАПрн) за підтримки Верховного Суду 1 березня 2019 р. провели круглий стіл, присвячений досягненням та проблемним аспектам застосування нового арбітражного законодавства в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час вітального слова зазначила, що у суддів ВС вже існує уявлення, як змінюватиметься судова практика по відношенню до міжнародного арбітражу і третейських судів. За її словами, це не стільки підтримка, скільки прагматичні дії, адже ВС - перша інституція, яка була створена під час судової реформи, відтак і очікування від суду високі, не дивлячись на те, що судова реформа триває.
«Прийнявши на себе таку відповідальність, ми усвідомлюємо, що самостійно це зробити буде неможливо. Необхідно швидко підтримати апеляційні суди для того, щоб авторитет апеляції був вищий. Ми зобов’язані і хочемо підтримувати діяльність Міжнародного комерційного арбітражу і третейських судів, тому що без них важко буде перемогти ту кількість справ, яку ми маємо розглянути. Величезна кількість справ - це найбільший виклик».
Також пані Данішевська закликала підтримати розвиток медіації, відзначивши, що в утвердженні медіації в Україні неабияку роль відіграє довіра населення до медіаторів. «Скільки б ми не приймали законів, якщо люди не будуть довіряти медіаторам, посередникам, вони до них не звертатимуться - хоч ми оголошення розвісимо на дверях суду, хоч ми будемо їх з судового процесу примусово виштовхувати до медіації. Якщо вони не будуть довіряти, то не будуть цим користуватися», - наголосила вона. Теж саме питання довіри стосується і судів першої та апеляційної інстанції.
Водночас Олександр Петришин, президент НАПрН України, підкреслив, що з появою ВС судова система України отримала «друге дихання». Проте слід приділити багато уваги змінам до підходів, ролі суду та правосуддя, значенню судової практики. Окрім сприяння в реалізації цих завдань, НАПрН забезпечує науковою продукцією правову спільноту, чим також підтримує реформування судової системи.
На важливості просування проарбітрабельного підходу наголосила і Олена Кібенко, суддя ВС. «Чому це важливо? Судова система наразі переповнена кількістю спорів, які ми розглядаємо. Важливо спрямувати учасників спору на розв’язання спору із застосуванням інших методів, таких як медіація, третейські суди або Міжнародний комерційний арбітраж, який вже впродовж десятиліть застосовується учасниками господарських відносин для розв’язання спорів», - зазначила вона.
Водночас пані Кібенко застерегла, що навіть коли учасники судового процесу звернуться до арбітражу, це не означатиме повне відсторонення судової системи від цих справ. За словами Олени Кібенко, щоб рішення арбітражу можна було б виконати, учасникам все одно доведеться звертатися до державних судів за отриманням дозволу на виконання - можливо, для скасування рішення арбітражу, якщо для цього є якісь вагомі підстави.
За словами Наталії Кузнєцової, керівника Київського регіонального центру НАПрН України, арбітра ICAC, ефективність арбітражу залежить від багатьох речей, проте головним є те, що всі арбітражні інституції сьогодні ведуть доволі жорстку боротьбу за клієнта і роблять все, щоб сторони зверталися саме до них. Окрім внутрішніх чинників (швидкість, гнучкість процесу, довіра учасників тощо), існують ще зовнішні чинники, які також впливають на ефективність арбітражу в Україні.
«Мова йде в першу чергу про те, як національне законодавство ставиться до арбітражної інституції. Якщо країна її не підтримує, то в цю країну не прийдуть. Чудово, коли ви отримуєте арбітражне рішення, але після арбітражного розгляду не можете виконати таке рішення у країні, яка починає шукати будь-які зачіпки, лише щоб патріотично захистити свого резидента», - зазначила пані Кузнєцова.
Також вона відмітила позитивну тенденцію, що статус комерційного арбітражу є відокремленим від статусу третейського суду. «У наших опонентів існує таке міркування, що міжнародний комерційний арбітраж - це такий самий третейський суд. У нього є особливості, у нього є істотні відмінності у процедурі, а головне - у виконанні рішень», - наголосила вона.
Підсумував результати круглого столу Микола Селівон, Голова ICAC: «Загальна думка всіх виступаючих наступна – дійсно, ВС і Київський апеляційний суд виходять із проарбітражних позицій і вирішують справи по-новому, чим зняли більшість питань щодо арбітражу, що накопичувалися десятиріччями. Також представники ВС запевнили, що така політика буде продовжуватися, проте це не тільки їх робота. Так, треба залучати у просуванні подібних підходів і науковців, і всіх юристів. Але ви повинні зрозуміти, що в один момент те, що робилося роками, не зміниться».