Трансформацію митних органів, ринок вільної торгівлі та український експорт, торговельний захист та аналіз судової практики обговорювали на ІII Форумі з митного права та міжнародної торгівлі, який відбувся 18 березня 2021 р. і був організований Асоціацією правників України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Привітальними словами захід відкрила старша партнерка АК «Соколовський і Партнери» Тетяна Лисовець, яка модерувала першу сесію Форуму. «Минулого року ми говорили про перспективи реформи митниці, у цьому році час підбити підсумки і окреслити реальний стан речей. Сьогодні будемо говорити про те, що ще потрібно виправити для покращення нашої інвестиційної привабливості, який судовий захист можливий від неправомірних дій органів митниці, про асоціацію з ЄС та впорядкування митного права», — сказала вона.
Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Андрій Боднарчук висвітлив свій погляд на проблеми бізнесу на митниці. За його словами, Радою бізнес-омбудсмена було отримано понад 4 тис. скарг, серед яких 12–13 % стосуються адміністративних правопорушень та визначення коду товарів. Скарг про втручання правоохоронних органів було отримано лише 7%, у 6% скарг мова йшла про неповернення митних платежів. При цьому значно збільшився відсоток скарг по відмовах і затримках митних пересилок.
«Незважаючи, на порівняно низький відсоток скарг, втручання митних органів не припинилося, а видозмінилося. Наприклад, у справі про імпорт суміші запашних речовин в Україну проблема виникла з того, що митниця змінила код товару, і це потягло збільшення митних платежів. Крім того, такий товар став підакцизним, і як наслідок, відбулося закриття підприємств-виробників через неможливість закупівлі сировини. У цій справі були очевидні порушення з боку митних органів: проведена експертиза без належної процедури, відсутні матеріали справи про виклик та затребування документів заявника, що, власне, і стало підставою для відмови у подальшому оформленні товару. Тому зараз цей спір у суді», — розповів інспектор. Він також зазначив, що внесення змін до КУпАП щодо притягнення працівників митної служби до відповідальності за порушення у проведенні митних перевірок, розробка змін до ст. 325 Митного кодексу, що передбачають обмеження дій правоохоронних органів при вивантажені товару, введення системи ефективності постаудиту — це зміни, на які можна очікувати бізнесу в найближчому майбутньому.
Екс-народна депутатка Тетяна Острікова, розкриваючи питання функціонування митниці в умовах єдиної юридичної особи, зазначила, що на практиці цього не відбулося, наразі так і продовжують функціонувати 3 види митних органів. «Основне питання полягає у штатній чисельності і відсутності кадрів. У маленьких регіонах є проблема з добором кадрів, тільки зараз почали призначати в. о. керівників регіональних відділень, тому на митниці зараз кадрова криза. Для того, щоб втілити рекомендації Ради бізнес-омбудсмена, потрібні кадри, а їх немає. Слід навести лад з управлінською вертикаллю, адмініструванням, і тоді можна буде говорити про запуск роботи митних органів», — зазначила пані Тетяна.
Проректор з наукової роботи Університету митної справи та фінансів Дмитро Приймаченко зауважив, що кількість реформ не завжди означає їх якість. За його словами, наразі відбувається знищення адміністрування митниці. Взагалі пан Дмитро висловив думку, що ідея однієї юридичної особи не є вдалою, а от дворівнева система допоможе налагодити роботу у регіонах. Проректор також вважає проблемою те, що в Україні спочатку запускається реформа, а потім під неї пишуться нормативні акти, а має бути навпаки.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговий представник України Тарас Качка зазначив, що ескалація проблем між бізнесом та митними органами пов’язана з відсутністю діалогу між особами, котрі приймають рішення. «Коли є можливість діалогу, у його процесі виявляється, хто допустив помилку, і ці помилки вирішуються. Мій погляд на цю ситуацію більш оптимістичніший, адже ці питання — це радше винятки, аніж системні проблеми. Спрощення механізмів митних процедур, впровадження системи постаудиту — це справді те, що важливо зараз для бізнесу. І ми працюємо над цим. Зараз вже запрацювала система діагональної акумуляції, налагодилась співпраця з країнами ЄС, Грузією, Молдовою, Великобританією, що також позитивно вплине на бізнес», — відзначив заступник міністра.
Друга сесія заходу було присвячена міжнародній торгівлі. Модератором цієї панельної дискусії був керуючий партнер Delta International Services Герман Тасліцький. Він окреслив актуальні питання міжнародної торгівлі та проблемні аспекти діяльності українських експортерів.
Начальниця відділу спеціальних транзитних спрощень департаменту запровадження міжнародної транзитної системи ДМС України Аліна Брендак розповідала про запровадження в Україні режиму спільного транзиту. Електронна транзитна система NCTS — це технологія, що з’єднує митні служби в країнах-учасницях конвенції, дозволяючи обмінюватися митними даними. Таким чином спрощується переміщення товарів. Після приєднання до конвенції (ССТР) митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ. Це дозволить митним органам контролювати товари на кожному етапі перевезення, що означає відстеження вантажів у різних юрисдикціях. Та щоб приєднатися до конвенції, Україна має підготувати відповідне законодавство, запровадити NCTS, пройти перевірку, отримати запрошення до вступу і тільки тоді ратифікувати конвенцію. Наразі в Україні запущено пілотний проєкт NCTS, отже, одночасно діють дві системи: національна система контролю транзиту (подається попередня митна декларація) та власне NCTS (транзитна декларація). При цьому українські трейдери, які використовують NCTS, можуть отримати певні спрощення, наприклад, статус авторизованого вантажовідправника, право самостійного накладення пломби з власним унікальним маркуванням та номером тощо.
Заступник начальника відділу організації контролю за доставкою товарів управління організації митного оформлення департаменту організації митного контролю та оформлення ДМС України Володимир Тимошенко констатував, що в останні кілька років спостерігається зниження кількості транзитних перевезень через недружні дії Російської Федерації стосовно України. Також пан Володимир зазначив, що в Україні відповідальність за сплату транзитних платежів перевізниками несе Асоціація міжнародних перевізників України, а основні положення про транзитні перевезення містяться у Митному кодексі. «Законодавством зазначено, що спосіб забезпечення сплати митних платежів обираються платником. Найбільш використовуваним є спосіб фінансових гарантій, які на сьогодні в Україні уповноважені видавати всього 10 юридичних осіб. Проте це не стосується алкогольних та тютюнових виробів — у цих галузях є інша система гарантування сплати митних платежів», — зазначив пан Тимошенко.
Директор департаменту багатосторонніх та двосторонніх торгових угод МЕРТ Олександр Жемойда розповів, що сьогодні департамент торгових угод приділяє увагу двом напрямам. Перший — це виконання двосторонніх угод з ЄС, Великою Британією та угод вільної торгівлі, а також виконання зобов’язань по угодах, пов’язаних з Асоціацією. Цей блок пов’язаний з підготовкою та аналізом ринку, фокусуванням уваги на українських товарах. Другим напрямом є співпраця з науковцями у питанні лібералізації доступу українських виробників до ринків інших країн і впливу цього на економіку України.
Керуючий партнер First Chair Legal та співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Олег Кириєвський у своєму виступі розкривав поняття та переваги статусу АЕО, що дозволяє імпортувати та експортувати без пред’явлення товару для огляду. При цьому варто відзначити, що кількість заявок на отримання такого статусу, що можуть перебувати в одночасній оцінці, обмежена. Наприклад, статус АЕО-С зможуть отримати тільки підприємства, які є одночасно виробниками та експортерами/імпортерами. У випадку відмови у отриманні статусу компанії чекатимуть ще півроку. Проте, за словами пана Олега, такий статус надає ряд спрощень — спрощення декларування та відстрочка митних платежів, встановлення пломб спеціального типу, спрощення випуску за місцезнаходженням тощо. Також цей статус дає ряд інших переваг: першочерговий порядок, зниження ризиковості, окрема смуга та логотип. Проте для отримання статусу АЕО-С чи АЕО-Б потрібно, перш за все, як наголосив пан Олег, відповідати переліку вимог та дотримуватися порядку перевірки відповідності.