Рада з фінансової стабільності (далі – РФС) на засіданні 4 травня погодила концепцію нової Стратегії розвитку фінансового сектору, розроблення якої передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом. Про це повідомила пресслужба НБУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "НБУ не застосовуватиме до небанківських установ заходів за порушення строків подання фінзвітності у 2023 році".
"Передбачені в концепції заходи за горизонтом планування орієнтуються на два фокуси: швидкі дії для стабілізації й мінімізації негативного ефекту війни та розвиток, який передбачає зміни фінансового сектору для закладання підвалин повоєнного відновлення і розбудови нової економіки. Головними цілями оновленої стратегії будуть забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, орієнтація фінансової системи на відновлення країни, сучасні фінансові послуги, ефективне регулювання фінансового сектору", – йдеться в повідомленні.
Серед ключових елементів стратегії – оцінка стійкості банків. За її результатами буде визначено шляхи безпечного згортання надзвичайних заходів, запроваджених в Україні в перші місяці повномасштабного вторгнення, та пріоритети врегулювання непрацюючих кредитів. Водночас затвердження стратегії після опрацювання всіх пропозицій заплановано на червень.
Також під час засідання члени РФС розглянули системні ризики фінансового сектору. Так, НБУ поліпшив макроекономічний прогноз: економіка зростатиме швидше, ніж очікувалось, а інфляція буде швидше сповільнюватись.
Як зазначається, основним припущенням прогнозу є збереження високих безпекових ризиків до початку 2024 року. Триваліший термін воєнних дій та їх вища інтенсивність можуть мати суттєвий негативний вплив на економічну активність, призвести до погіршення інфляційних і курсових очікувань.
Ключові ризики прогнозу:
- виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами;
- подальші руйнування агресором енергетичної інфраструктури, що може призвести до поновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення попиту на імпортне обладнання та енергоресурси, а отже, й на іноземну валюту;
- повільніше, ніж очікується, зниження світової інфляції.
Водночас банківська система продовжує стабільно працювати, триває приплив коштів клієнтів до банків, сектор згенерував прибуток у І кварталі. Крім того, попит на кредити залишається кволим, кредитування залежить від державних програм підтримки. Для того, щоб оцінити реальну якість активів та потреб у капіталі, НБУ розпочав оцінку стійкості банків та банківської системи, яку цього року пройдуть 20 найбільших банків.