Верховна Рада на засіданні 12 липня прйиняла у другому читанні і в цілому законопроект №5435 про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У пояснювальній записці зазначають, що зниклим безвісти в Україні приділяють недостатньо уваги.
Законопроект визначає поняття "особа, зникла безвісти", закріплює право громадян знати про долю своїх зниклих родичів, визначає процедуру розшуку таких людей.
"З метою розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, створюється комісія з питань осіб, зниклих безвісти, – орган, що відповідає за з'ясування долі та місцезнаходження таких осіб. Комісія є держателем Єдиного реєстру даних про осіб, зниклих безвісти, в якому міститься інформація, необхідна для розшуку таких осіб, що збирається з метою встановлення їх місцезнаходження та ідентифікації непізнаних останків", – зазначено в пояснювальній записці.
На виконання своїх функцій Комісія співпрацює з усіма органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями, що займаються питаннями осіб, зниклих безвісти. Детальне регулювання особливостей функціонування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, пропонується визначити відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками.
Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 1461 «Насильницьке зникнення», згідно з якою: «арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».