Як притягнути до відповідальності керівництво рф та стягнути репарації на користь України? Ці та інші запитання були темами обговорення круглого столу "Трибунал щодо злочину агресії рф", що пройшов 12-13 квітня в лондонському Queen's Mary University.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Захід був організований Інститутом конфліктології та аналізу росії (ІКАР) спільно з Queen Mary University of London. Партнером заходу виступила українська юридична компанія MK Legal Service.
Серед учасників події були відомі в міжнародній юридичній спільноті вчені та юристи-практики, серед яких:
- Лукас Містеліс (Loukas Mistelis) — професор транснаціонального комерційного права та арбітражу, адвокат (AthensBar), автор численних статей та наукових праць, у тому числі щодо стягнення збитків після воєнних конфліктів;
- Артур Тралді (Arthur Traldi) — адвокат із міжнародних розслідувань і вирішення спорів, старший науковий співробітник Вашингтонського коледжу права, Вашингтон, округ Колумбія, США;
- Ерік З. Чанг (Eric Z. Chang) — міжнародний адвокат, офіцер корпусу JAG США, Лос-Анджелес, Сполучені Штати;
- Др. Томас МакМанус (Dr. Thomas MacManus) — старший викладач кафедри державної злочинності та в. о. директора Міжнародної державної злочинної ініціативи в Школі права, Університету Королеви Марії, Лондон, Велика Британія;
- Марія Костицька, партнерка у Winston & Strawn, Париж, Франція.
Круглий стіл проходив упродовж двох днів і включав неформальні зустрічі.
Як довести розмір збитків і відповідальність російських посадовців
Учасники обговорили збір доказів щодо воєнних злочинів росії, створення міжнародного суду для притягнення до відповідальності російських злочинців і відшкодування збитків, завданих цими злочинами.
Щодо збору доказів Артур Тралді підкреслив, що ми близькі до створення абсолютно нового трибуналу з його унікальним набором процедур і правил щодо допустимих доказів. Доречними можуть бути різні форми доказів, включаючи речові докази, свідчення свідків і документальні фільми, як це було в Нюрнберзькому трибуналі.
Арменак Оганесян, керівник напрямку правових досліджень Інституту конфліктології та аналізу росії (ICARUS), звернув увагу на проблеми, з якими стикається Україна в ефективному зборі та зберіганні доказів шкоди довкіллю та проблемах у координації між різними органами при зборі доказів загалом.
Цікаві дискусії точилися навколо моделі майбутнього трибуналу
Попри відкриття кримінального провадження Міжнародним кримінальним судом (МКС) та видачі ордера на арешт путіна та уповноваженої по правах дитини при президенті рф Львової-Бєлової від 17 березня 2023 року, цей суд на сьогодні не має юрисдикції в розслідуванні злочину агресії росії, тому для притягнення винних до відповідальності потрібно створити спецтрибунал.
Так, деякі учасники прийняли за аксіому варіант, підтриманий Держдепом США, а саме створення "гібридного трибуналу", тобто інтернаціоналізованого суду, але створеного на основі юридичної системи України.
З такою точкою зору не погодились Арменак Оганесян та Олександр Бояринцев, асоційований партнер MK Legal Service, радник ICARUS, оскільки такий варіант має одразу декілька недоліків:
- це суперечить ст. 125 Конституції України, згідно з якою в України не допускається створення надзвичайних та особливих судів. Внесення змін у Конституцію можливо лише в разі скасування (припинення) воєнного стану;
- виникають сумніви в можливості "гібридного трибуналу" подолати імунітет вищих посадових осіб рф.
Тобто створення такого трибуналу можливо виключно після завершення війни та, крім того, є сумніви в його міжнародній легітимності. Таких недоліків немає в спеціальної міжнародної комісії, що може бути створена на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН із подальшим укладанням багатосторонніх міжнародних договорів.
Як стягнути репарації з росії на користь України
Щодо питання виплати репарацій, то для реального здійснення стягнень потрібно створити не тільки суд чи спеціальна міжнародна комісія, але й компенсаційний фонд.
Створення такого фонду, одночасно зі створенням спеціальної міжнародної комісії було запропоновано Президентом України ще 20 травня 2022 року.
Формування такого фонду має відбуватися за рахунок арештованих чи "заморожених" активів рф, громадян та компаній рф, що потрапили під санкції. На жаль, на сьогодні лише Канада внесла зміни в законодавство, необхідне для передачі Україні цих активів.
Як працюватиме цей механізм і чому інші міжнародні інструменти принесуть менше результату для отримання Україною компенсації та репарацій від росії — розібрав Олександр Бояринцев, асоційований партнер MK Legal Service, радник ICARUS.
Крім обговорення суто юридичних питань, під час круглого столу були представлені соціологічні дослідження ставлення російського суспільства до злочину агресії, що коїть їх держава. Дослідження та методологію представив голова ІКАР та керівник напрямку соціальних досліджень — доктор Олександр Шульга.
За результатами круглого столу були досягнуті домовленості про спільне розроблення консультативних висновків для органів державної влади України щодо:
- централізованої системи збору доказів;
- механізмів стягнення репарацій у формі компенсацій.
Учасники круглого столу в Лондоні та команда MK Legal Service отримали запрошення продовжити дискусію на форумі в Києві та Бучі, який запланували провести на початку літа. Організатором майбутнього форуму виступає ІКАР.