Народні депутати України пропонують зменшити кількість проявів неповаги до суду, а також системно подолати проблему безпідставних неявок учасників кримінального провадження в судові засідання, що зумовлює порушення розумних строків розгляду справ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Міндовкілля та експерти напрацювали законопроєкт щодо боротьби з інвазійними видами".
Так, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11387 від 28.06.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом".
Законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а саме:
1. У КУпАП запроваджується адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід (ст. 1856-1) у зв’язку з чим відповідною нормою доповнюється ст. 15 "Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень". Протоколи за статтею 1856-1 уповноважуються складати секретарі судового засідання, секретарі суду (зміни до п. 7 ч. 1 ст. 255 КУпАП), а розгляд цих справ відповідно до статей 221, 2211 КУпАП здійснюватимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди, місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд. Установлені в ст. 1853 КУпАП розміри штрафів підвищуються, а вказівка на цю статтю вилучається зі ст. 328 "Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту" КУпАП.
Крім цього, викладається в новій редакції ст. 1855 "Перешкоджання явці до суду присяжного", а ст. 268 КУпАП доповнюється положеннями щодо порядку постановлення судом ухвали про привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виконання такої ухвали, а також переліком осіб, до яких привід не застосовується.
2. Зі статей 22, 377, 378, 379 КК України виключаються слова "народного засідателя" і "народному засідателю".
3. У КПК України закріплюється визначення терміну "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб", вдвічі збільшуються розміри грошових стягнень, що накладаються на учасників кримінального провадження у випадках невиконання процесуальних обов’язків (зміни до статей 3, 139, 179, 180). Стаття 81 КПК України доповнюється вказівкою на строк розгляду заяви про відвід слідчого судді або судді (невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви), та приписом, згідно з яким не допускається заявлення відводу судді, що розглядає заяву про відвід.
У ст. 95 КПК України закріплюється обов’язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання.
Водночас змінами до ст. 147 КПК України встановлюється, що розгляд клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення здійснюється не тим суддею, який виніс таку ухвалу, а іншим суддею цього ж суду. У разі відсутності іншого судді в цьому суді таке клопотання передається на розгляд найбільш територіально наближеного до нього суду.
У ст. 314 КПК України визначається, що неприбуття в підготовче судове засідання потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає вирішенню питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду, крім випадків, коли суд визнає їх участь необхідною. Водночас такі особи відповідно до ст. 315 КПК України наділяються правом заявити відповідні клопотання, що мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду.