За результатами розгляду апеляційної скарги на вирок або на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право вчинити лише одну з дій, передбачених ч. 1 ст. 407 Кримінального процесуального кодексу України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС вказав, що є прихованою формою відмови у видачі документа дозвільного характеру".
Про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційні скарги: засудженого - на вироки місцевого та апеляційного судів, а прокурора - на вирок суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, особа була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство), ч. 4 ст. 187 (розбій) Кримінального кодексу України. За результатами розгляду апеляційної скарги засудженого суд апеляційної інстанції залишив без змін вирок місцевого суду. Того ж дня апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурора на згаданий вирок, скасував судове рішення суду першої інстанції в частині призначеного покарання і постановив новий вирок.
У касаційній скарзі прокурор зазначив, зокрема, про те, що суд апеляційної інстанції прийняв одночасно два протилежних рішення, а це не передбачено законом.
Як вказано в постанові ВС, згідно з ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
- залишити вирок або ухвалу без змін;
- змінити вирок або ухвалу;
- скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
- скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову;
- скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
- скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Як зазначається, рішення про скасування вироку повністю чи частково та ухвалення нового вироку суд апеляційної інстанції приймає у формі вироку, а будь-яке інше з передбачених законом рішень - у формі ухвали (ст. 418 КПК України). Таким чином, логіко-граматичне тлумачення кримінальних процесуальних норм, які регулюють провадження в суді апеляційної інстанції, свідчить про те, що за загальним правилом за результатами розгляду апеляційної скарги на вирок або на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право вчинити лише одну з дій, передбачених ч. 1 ст. 407 КПК України.
Читайте також: "Нацбезпека та права людини в аеропортах: ЄСПЛ про межі втручання у приватне життя".
Так, усупереч нормам процесуального права та практиці їх застосування апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги одночасно ухвалив два протилежні рішення, які є взаємоповʼязаними, стосуються однієї особи та одних і тих самих епізодів обвинувачення. На думку ВС, така позиція не тільки не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, а й суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права.
Постановляючи одночасно щодо особи два процесуальні рішення - вирок та ухвалу, які з огляду на пункти 3, 4 ст. 428 КПК України мають різну юридичну природу касаційного оскарження, - апеляційний суд порушив процесуальну рівність учасників судового процесу.