16 квітня 2024 року в Києві бізнес-омбудсмен України Роман Ващук спільно з керівниками провідних бізнес-асоціацій оголосив результати власного розслідування, що стосується податкових перевірок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зокрема, він презентував бачення Ради бізнес-омбудсмена щодо зміни підходів фіскальних органів до податкових перевірок для побудови довіри між бізнесом і державою.
Читайте також: "Погане адміністрування — це ґрунт, на якому виростає вразливість бізнесу"
"Минулого року ми робили звіт щодо питань СМКОР, який був актуальним. Причому якщо говорити про пік гіперблокування накладних, ми побачили, що питання податкових перевірок ставало дедалі актуальним. Ну й, звісно, перевірки відновилися після карантину та повномасштабного вторгнення. Так що ми вирішили на початку цього процесу впродовж кількох років (з 2017-го) оцінити, як це все виглядало та вплинуло на бізнес", - сказав Роман Ващук.
За його словами, перед самим звітом було вивчено адміністративний та судовий шляхи, а саме 1152 скарги до Ради, проаналізовано 50 статистичних показників діяльності ДПС із різних джерел, досліджено 10 звітів про діяльність органів ДПС тощо.
Як зазначив пан Ващук, наразі в Україні існує ситуація презумпції "злої волі", коли платник податків виступає "потенційним порушником" податкового законодавства, а рівень довіри в контексті податкових перевірок становить: до регіональних податкових органів - 13,3%, а центрального апарату ДПС - 18,9%.
Він заявив, що насправді має бути така ситуація: повинні існувати презумпція "доброї волі" (коли відбувається сервісність податкових органів задля приросту добровільних надходжень), можливість виправити мимовільні помилки, а також фокус перевірок на порушників з умислом.
У звіті Ради бізнес-омбудсмена, зокрема, йшлося про те, що в середньому впродовж 2017-2021 рр. у 74% випадків податкові перевірки (за виключенням камеральних) завершувалися складанням актів, а у 2022-2023 рр. цей показник зріс до 85%.
Цікаво також те, що за сім років річна сума донарахувань зросла з 34 млрд грн у 2017 році до 90 млрд грн у 2021 році та до 75 млрд грн у 2023 році. Однак рівень узгоджень у 2017-2023 рр. коливався від 23% (2022 р.) до 64% (2017 р.), а бюджетних надходжень - від 4% (2023 р.) до 16% (2017 р.). Роман Ващук пояснив, що тут проблема не лише в ДПС, а в перевантажених судах, що їх ДПС "засипає" повторними апеляціями та касаціями.
Омбудсмен також поділився статистикою судових перспектив скарг, що надійшли до Ради. Так, надійшло 1430 скарг на результати податкових перевірок, з яких - було взято в роботу 1152, 408 справ було успішно закрито, а 644 справи направлені в суд. Примітно, що рівень підтверджених судом рішень процедури адміноскарження становить лише приблизно 15%.
Крім цього, він поділився ідеями Ради на майбутнє. Серед них:
- дотримання принципів справедливого та розсудливого правозастосування (декларація);
- впровадження альтернативних методів розв'язання спорів (податкова медіація);
- збільшення прозорості інформації для платників і суспільства;
- впровадження принципу "Спершу консультування" (превентивна комунікація з платниками);
- розробка цільових та амбітних KPI (зокрема, для оцінювання наслідків судового розгляду);
- постійний зворотний зв'язок від підприємців;
- посилення ролі юридичних департаментів на етапі проведення податкової перевірки.
Також слово взяли й керівники бізнес-асоціацій. Так, Геннадій Чижиков, президент ТПП України, наголосив, що він та бізнес не розуміють, чому в Державній податковій службі України вже досить довгий час немає керівника з повноцінними обов'язками (обов'язки голови ДПС України виконує Тетяна Кірієнко - ред.).
"Ви керуєте величезними грошима, від вас залежить стільки життів, бюджети тощо, а немає повноважень керівника, який може ухвалювати рішення. Я з величезною повагою ставлюся до Тетяни Кірієнко, але бізнес запитує... а я не знаю, що їм відповісти", - сказав він.
На його думку, потрібна бути як довіра до держави, так і до бізнесу. Пан Чичиков додав, що в Україні має бути "культ бізнесу", тому що він є "мистецтвом".
Читайте також: "Рада бізнес-омбудсмена підбила підсумки у IV кварталі 2023 року"
Мирослав Лаба зі Спілки українських підприємців вказав, що в Україні відбувається ігнорування тих вимог, які були закладені Урядом у документі, який передбачав реформування податкової служби.
"Тобто ще у 2019 р. Уряд своїм розпорядженням затвердив близько 50 пунктів, які стосувалися критеріїв та оцінки податкової. Вони стосувалися ефективності проведення перевірок. Зокрема, мова йшла про електронні сервіси, які могли б інформувати платників податків про ті чи інші ризики. На сьогодні я можу сказати, що з тих заходів, що затвердив Уряд, більша частина, мабуть, не виконана", - сказав він.
Водночас представниця Американської торговельної палати Оксана Швець розповіла, що в лютому серед компаній-членів Палати (понад 600 компаній) було проведено опитування.
Одним із його висновків було те, що 86% цих компаній повністю функціонують після двох років повномасштабної війни, а також сплачують податки. Тому, за її словами, дуже важливим для цих компаній є питання оподаткування в Україні.