13 грудня 2024 року в Києві відбулася пресконференція, де було оголошено та роз’яснено деталі про початок добору суддів місцевих судів. Модерував захід член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) Роман Сабодаш.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Рада суддів України оновила інтерактивну карту судів України з розрахунками нормативів навантаження».
Серед іншого, учасники обговорили питання основних етапів і строків проведення конкурсу, кадрового дефіциту в судах першої інстанції, навантаження на судову систему та хто зможе взяти участь у доборі.
На початку заходу Андрій Пасічник, голова ВККСУ, нагадав, що 11 грудня цього року ВККСУ ухвалила рішення про оголошення добору кандидатів на посади суддів місцевих судів. За його словами, ВККСУ ухвалила це рішення, враховуючи прогнозовану кількість вакантних посад – 1800.
«Наразі, за даними Комісії, обліковуються 1412 вакантних посад у судах першої інстанції. З них – 1143 в судах місцевих загальних, 136 – у місцевих адміністративних, 131 посада – в місцевих господарських судах. Водночас Комісія прогнозує, що впродовж 2025 року з’являться додаткові вакантні посади через те, що суддів можуть піти у відставку; зараз тривають конкурси, переможці яких (судді першої інстанції) можуть перейти працювати в апеляційні суди або ВАКС. Відповідно ми прогнозуємо, що у 2025 році буде близько 1800 вакантних посад, на які претендуватимуть кандидати», – розповів він.
Він наголосив, що кандидати, які успішно складуть кваліфікаційний іспит, будуть зараховані до резерву, строк якого діятиме два роки: «Отже, кандидати, які будуть включені до резерву, матимуть можливість брати участь у конкурсних процедурах не лише у 2025 році, а й у тих процедурах, які оголошуватиме Комісія в майбутньому – 2026-2027 рр.».
За його словами, перед добором за допомогою міжнародних партнерів ВККСУ провела соцопитування, на якому були опитані близько 3800 респондентів. Так, 2400 осіб повідомило, що братимуть участь у доборі, тому, вказав Андрій Пасічник, в Комісії очікують не менше 3500 кандидатів, що звернуться до ВККСУ.
Також він детально розповів про етапи конкурсу:
(для перегляду натисніть на зображення)
Далі слово взяла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України, яка зазначила, що, попри призначення нових суддів, відсоток вакантних посад у місцевих та апеляційних судах залишається високим, а саме 39%. Вона додала, що міжнародні партнери України, через рух нашої держави до ЄС, приділяють велику увагу реформам у судовій системі, зокрема щодо заповнення суддівського корпусу доброчесними кадрами.
«У плані Ukraine Facility вказується, що підзвітна, доброчесна та професійна судова система, що має довіру громадськості, є однією з основних передумов верховенства права, функціонування ринкової економіки в країні. Наявність такої судової системи також однією з основних вимог до країн-кандидатів на членство в ЄС», – вказала вона.
За її словами, в Єврокомісії відзначили, що Україна має розробити новий середньостроковий стратегічний документ для системи правосуддя. Цей документ має охоплювати питання:
- оптимізації мережі судів;
- системи судоустрою та управління судами;
- консолідації Верховного Суду та вдосконалення процедури відбору його суддів;
- модернізації процесуальних кодексів, виконання судових рішень;
- альтернативного вирішення спорів;
- цифровізації;
- реформи адвокатури, юридичної освіти та системи підготовки суддів.
Ірина Мудра розповіла, що, враховуючи ці вимоги, Офіс Президента України підготував проєкти стратегій та комплексного плану розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на наступні п’ять років. Положення цих документів присвячені таким напрямам:
- оптимізація мережі місцевих судів;
- відновлення правосуддя на деокупованих територіях;
- забезпечення ефективності судочинства та зменшення навантаження на суди;
- належне кадрове забезпечення системи судоустрою та подолання кадрового дефіциту в судовій системі;
- виконання судових рішень, розширення механізму альтернативного вирішення спорів;
- забезпечення незалежності, ефективності та безперервності функціонування суддівського врядування.
«Для забезпечення нашого євроінтеграційного процесу у сфері судової системи необхідно створити новий суд для розгляду адміністративних справ, а також забезпечити високий рівень довіри до цього суду шляхом відбору та перевірки кандидатів у судді на предмет доброчесності та професіоналізму», – зазначила вона, додавши, що наразі триває робота над створенням цього суду.
Окремо пані Мудра наголосила на важливості заповнення вакансій у КСУ із залученням Дорадчої групи експертів; ухвалення змін до законодавства про вдосконалення процедур конституційного судочинства; завершення кваліфоцінювання суддів, а також зміцнення спроможності та ефективності Громадської ради доброчесності. Крім цього, за її словами, ВРП має активізувати роботу щодо розгляду подань у ВККСУ про звільнення суддів, які не пройшли кваліфоцінювання.
Також важливо, вказала заступниця керівника ОП:
- забезпечити роботу служби дисциплінарних інспекторів для підтримки ВРП у розв’язанні великої кількості дисциплінарних скарг, які сьогодні є;
- ухвалити законодавство про вдосконалення декларацій доброчесності суддів та процедуру їх перевірки;
- запровадити перевірку доброчесності суддів Верховного Суду, їх декларації про майно та моніторинг способу життя;
- запустити систему збору даних про виконання судових рішень;
- забезпечити цифровізацію виконавчого провадження, а також продовжити реалізацію стратегії та плану дій щодо розв'язання проблеми невиконання рішень національних судів.
Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, вказав, що успішне завершення судової реформи є одним із ключових завдань, що стоять перед Україною в просуванні на шляху до ЄС. За його словами, забезпечити доступ громадян до правосуддя – це не лише надати доступ до суду, а й забезпечити ефективне судочинство, справедливість судового розгляду та рішення.
«Одним із визначальних факторів, який впливає, зокрема, на справедливість, розумні строки розгляду справи, якість судового рішення, є проблема величезного дефіциту суддів… Найбільше не вистачає суддів саме в апеляційній інстанції, оскільки, якщо не помиляюся, з 2017 року не проводилася жодна конкурсна процедура про добір суддів до апеляційної інстанції», – сказав він.
На думку пана Усика, можливо, конкурс у суди першої інстанції «трошки запізнився», однак з огляду на завдання, що стоять перед ВККСУ, зробити одночасно добір і в суди апеляційної інстанції, і в суди першої інстанції, і у ВАКС, і в майбутній Вищий адмінсуд, «спроможностей у ВККСУ, звичайно, недостатньо».
Окремо він наголосив на актуальній проблемі відтоку суддів зі судової системи України, вказавши, що цей відтік є більшим, ніж здійснюються добори. Серед причин, за словами пана Усика, були тези про неповноважність тривалий час органів суддівського врядування (ВККСУ, ВРП), хоча наразі вони активно працюють.
Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, вказав, що проблема кадрового «голоду» в судовій системі змушує суддів працювати «навіть не за двох, а за трьох».
«Відповідно апарат суду має працювати так само. І це все, говорімо відверто, при незадовільному рівні фінансового забезпечення насамперед апаратів судів. На сьогодні маю констатувати, що не є стимулюючим чи привабливим, щоб іти в професію, і грошове забезпечення судів першої інстанції… У великих містах рівень грошового забезпечення суддів першої інстанції не є конкурентоспроможним, враховуючи, зокрема, й навантаження», – розповів він.
Окремо Денис Маслов торкнувся інших проблемних питань, зокрема роботи державних органів, які не справляються зі спецперевірками. На його думку, голова ВККСУ назвав «дуже оптимістичні» цифри щодо добору: «Забезпечити це буде вкрай складно. Єдине, що можу сказати: сьогоднішній захід вказує на те, що у всіх гілок влади та органів, дотичних до процедур добору на посади, є спільне розуміння та бачення, наскільки це все важливо. Ми докладемо всіх зусиль, щоб конкурси були проведені максимально швидко та ефективно».
Борис Гулько, голова Касаційного цивільного суду у складі ВС, вказав, що перша інстанція є основою судової системи, й саме цим суддям потрібно буде розбудовувати надалі правову державу.
«Кадровий дефіцит має щонайменше два наслідки: це призводить до збільшення строків розгляду справ… Також це не може не впливати на якість розгляду. Щоб якісно розглянути справу, потрібно насамперед організувати сам процес розгляду цієї справи, вивчити ключові доводи сторін, проаналізувати законодавство, детально ознайомитися з судовою практикою в певній категорії справи (в ідеалі – з практикою ЄСПЛ), провести судове засідання й нарешті – ухвалити та скласти якісне судове рішення. В умовах кадрового дефіциту, яке ми сьогодні маємо, в суддів на це просто немає часу», – сказав він.
Надія Кобецька, членкиня ВККСУ, детально торкнулася питання вимог до кандидата на посаду судді, вказавши, що кандидати мають бути громадянами України, компетентними, доброчесними, володіти державною мовою, мати вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, а також бути не молодшими 30-и та не старшими 65 років.
Також вона звернула увагу на кількість та склад учасників добору 2017 року та торкнулася питання попереднього досвіду потенційних кандидатів:
(для перегляду натисніть на зображення)
