Весь світ намагається боротися з виробництвом, розповсюдженням та імпортуванням контрафактної продукції. Однак, згідно з даними ООН, з кожним роком обсяги торгівлі контрафактними товарами лише зростають. Тому вчора, 09.06.2020 р., Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) спільно з Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) провело онлайн-марафон, присвячений Всесвітньому дню боротьби з підробками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час марафону 22 спікери з державного та приватного секторів розповіли про загрози, які містить розповсюдження контрафактної продукції, а також про шляхи боротьби з цією проблемою. За словами Данила Цьвока, директора з питань розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Укрпатенту, злочинні прибутки – це проблема, яка має серйозні економічні, соціальні та екологічні наслідки як для країн загалом, так і окремо для кожного споживача.
Водночас, на думку Вероніки Березанської, координатора з підтримки громадських проектів UAACP, голови Комісії з питань інтелектуальної власності ICC Ukraine, одним зі шляхів подолання проблеми піратства і підробок у всьому світі є зміна поглядів споживачів.
«Наразі кожен з нас має зайняти активну позицію у боротьбі з підробками. Український споживач повинен усвідомлювати, що купуючи контрафактний товар, він може не лише зашкодити своєму здоров’ю, але й своїми діями він підтримує тіньовий бізнес та організовану злочинність, від чого страждає економіка країни, безпека, екологія тощо», – наголосила Ольга Кулініч, начальник відділу навчальних програм та забезпечення просвітницьких заходів відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Укрпатенту.
Антоніна Пахаренко-Андерсон, президент Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством (UAACP), керуючий партнер патентно-правової фірми «Пахаренко та партнери», патентний повірений, підкреслила, що це вкрай вигідний нелегальний бізнес (після торгівлі людьми й наркотиками). Згідно з даними ООН, обсяг торгівлі контрафактними товарами у 2019 р. склав 500 млрд доларів США. Найбільшою проблемою є те, що мова йде не лише про підробку одягу та взуття люксових брендів, але й про підробку лікарських засобів. «У зв’язку з пандемією COVID-19 було виготовлено чимало підробних тестів, лікарських засобів, засобів захисту та дезінфекторів. Купуючи контрафактну продукцію, ми мимоволі підтримуємо організовану злочинність. Тому наша основна мета – виховати в суспільстві нульову толерантність до підробок», – підкреслила експерт.
Дмитро Романович, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зазначив, що контрафакт найбільше шкодить білому бізнесу. Оскільки Мінекономіки виступає за рівність правил гри для суб’єктів, він вбачає за необхідне прийняти максимум заходів проти контрафактної продукції, яка спотворює ринок і не дає розвиватися білому бізнесу. «Сьогодні ми закладаємо підвалини для функціонування чесного ринку. Наразі у ВРУ зареєстровано три законопроекти, які допоможуть у боротьбі з контрафактом: №2255, в якому йде мова про створення українського аналога Європейського патентного відомства, а також №2258 та №2259, які покривають всі сфери захисту (торговельні марки, боротьба з патентним тролінгом та зміни до процесу отримання захисту для винаходів і корисних моделей) та мають гармонізувати наше законодавство з європейським», – розповів він.
Україна не єдина країна, де існують проблеми з реалізацією контрафакту. Однак, за словами Антоніни Малиш, в.о. директора Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зважаючи на світові антирейтинги (наприклад, список 301), Україні потрібно пройти достатньо складний шлях для наближення нашого законодавства до рівня захисту прав інтелектуальної власності, прийнятого в усьому світі.
«Звичайно, витоки цієї проблеми у всіх країнах однакові – це низький рівень правової культури, рівень статків населення, недостатній рівень координації правоохоронних органів і всіх органів, які залучені до боротьби з контрафактом, подекуди навіть відсутність бюджетного фінансування, яке не дозволяє вирішити певні проблеми. Якщо дивитися на список 301, то можна зрозуміти, що до України вже протягом тривалого часу пред’являються одні й ті самі претензії: непрозорий ринок збору роялті, інтернет-піратство, використання неліцензованого софту виконавчими органами», – зазначила спікер.
Що стосується непрозорого ринку збору роялті, то Міністерство економіки працює в цьому напрямку. Є надія, що скоро претензії будуть зняті. Водночас використання неліцензованого софту – це саме та проблема, яка не вирішується через відсутність на це фінансування.
Олена Орлюк, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, висловила сподівання, що інституціональна реформа, яка наразі здійснюється в Україні, прийде до свого логічного фіналу і дійсно почне реалізовуватися. На її думку, в Україні зараз склалася дуже позитивна ситуація завдяки тій політиці, яку успішно реалізовує Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, до якої долучилася ВРУ, підтримуючи законотворчі ініціативи Міністерства. Однак все одно потрібно підіймати рівень правової свідомості громадян. Необхідно проводити просвітницькі заходи у школах та ВНЗ, щоб виростити покоління з нульовою толерантністю до контрафакту і піратства.
За словами Михайла Дубинського, керуючого партнера патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова», важко боротися з контрафактною продукцією через недостатнє законодавче врегулювання та недостатнє вміння правоохоронних органів працювати на місцях. Тобто результати боротьби могли б бути набагато кращими за умови підвищення просвіти серед працівників правоохоронних органів та суддів щодо боротьби з підробками, а також передачі повноважень з розгляду кримінальних справ, пов’язаних з підробками товарів та боротьбою з контрафактом, до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
«Держава повинна розуміти, що підробки ніколи не існують самі по собі. Вони існують разом з несплатою податків, митних платежів та зборів. Адже абсолютно безглуздо виробляти підробну продукцію і при цьому сплачувати податки або завозити її легально через митний кордон. Тому державі потрібно розробити комплексні заходи, які розглядали б підробку як частину кримінального бізнесу», – наголосив експерт.
Окрім того, за словами пана Дубинського, потрібно визначити на законодавчому рівні, який принцип вичерпання прав на знаки для товарів і послуг ми хочемо запровадити (міжнародний чи національний), адже саме від цього суттєво залежить наявність чи відсутність підробок в Україні.
«На жаль, з підробками ми стикаємося щодня – як на побутовому рівні, так і на рівні подання заявок. Це проблема всього світу, але ми можемо її мінімізувати. Наш «людський геній» працює як в позитивну, так і в негативну сторону. Тому, безперечно, інтелектуальну власність потрібно охороняти, а будь-які спірні питання - вирішувати виключно у правовому полі. Укрпатент в цьому плані – форпост антипіратської діяльності», – прокоментувала Наталія Петрова, в.о. генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».