Офіс великих платників податків ДПС звертає увагу платників ПДВ на відображення та основні підстави коригування податкового кредиту у податковій звітності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Акцизний податок: Мінфін узгоджує Порядок з ПКУ".
Як зазначається, одною з основних підстав коригування податкового кредиту є зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, повернення товарів й авансів.
Так при зменшені суми компенсації вартості товарів/послуг покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складання розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.
При збільшені суми компенсації вартості товарів/послуг покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складання. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Наступною підставою є коригування податкового кредиту у результаті виправлення помилок, допущених під час його декларування. Найпоширеніші помилки платників: відображення сум ПДВ у податковому кредиті, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними; декларування податкового кредиту не в тому звітному періоді; методологічні та арифметичні помилки при формуванні розділу II податкової декларації з ПДВ.
Також слід зупинитись на коригуванні податкового кредиту за старими (придбаними до 01.07.2015) необоротними активами під час річного перерахунку ПДВ. Згідно з приписами п. 42 підрозділу 2 розд. XX ПКУ платники ПДВ здійснюють перерахунок ПК за необоротними активами, які придбали та/або виготовили до 01.07.2015 і використовують частково в оподатковуваних операціях, а частково - ні.
Тобто перераховують частку використання необоротних активів, придбаних і/або виготовлених до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях, розраховану відповідно до п.п. 199.2 та 199.3 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому їх почали використовувати (уведені в експлуатацію).
Читайте також: "Касові операції: які строки зберігання готівки в касі?"
За результатами такого перерахунку платники ПДВ коригують (збільшують або зменшують) ПК за такими необоротними активами на підставі бухгалтерської довідки.
Офіс великих платників наголошує на дотриманні вимог ПКУ та попереджає про відповідальність, передбачену пунктом 123.1 статтею 123 розділу II ПКУ та статтею 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями.
За інформацією Вісника ДФСУ.