14 січня 2025 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №12406 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Про це повідомили в АПВУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Представники АПВУ взяли участь у робочій зустрічі щодо обговорення реформи АРМА".
В АПВУ зазначили, що на сьогодні ані профільним законом, ані іншими законами України не врегульовано питання щодо порядку дій виконавця в разі пред’явлення йому до примусового виконання виконавчих документів або перебування у нього на виконанні відкритих виконавчих проваджень, у яких боржником є особи, щодо яких запроваджено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
"З метою забезпечення національної економічної безпеки та, одночасно, дотримання конституційного принципу обов’язковості виконання судових рішень, питання застосування санкцій у виконавчому провадженні потребує нормативно-правового врегулювання для вдосконалення механізму дотримання режиму санкційних обмежень під час примусового виконання рішень. На це також звертало увагу і Міністерство юстиції України у своєму Моніторинговому звіті за 2023 рік, підготовленому Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції", – йдеться в повідомленні.
В АПВУ висловили пропозиції щодо законодавчого закріплення особливостей примусового виконання рішень щодо підсанкційних осіб та/або підсанкційних активів:
1. Примусове виконання судових рішень щодо підсанкційних осіб або підсанкційних активів виконується у загальному порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", якщо санкція застосована до або під час судового розгляду.
2. Щодо тих справ, в яких санкція застосована вже після ухвалення судового рішення (у тому числі під час виконавчого провадження), пропонується передбачити механізм, який би дозволяв запобігти зловживанням та виведенням підсанкційних активів на пов’язаних осіб. З цією метою необхідно доповнити процесуальні кодекси (розділи VI ЦПК, V ГПК) положеннями, у яких передбачити, що питання звернення стягнення на підсанкційні активи (кошти, майно, майнові права тощо) вирішується судом за поданням виконавця.
"При розв'язанні питання про звернення стягнення за виконавчим документом на підсанкційні активи суд має оцінити, чи не буде у такому разі спрямування підсанкційних активів на задоволення вимог кредитора за судовим рішенням порушувати санкційний режим та суперечити публічному порядку, чи не є даний спір удаваним та чи не спрямований він на виведення підсанкційних активів на пов’язаних осіб замість реального виконання зобов’язань і відновлення порушених прав кредитора", – вказали в АПВУ.
На думку Асоціації, також необхідно закріпити критерії, якими б суд керувався при розв'язанні питання про звернення стягнення на підсанкційні активи, зокрема:
- наявність у структурі власності кредитора підсанкційних осіб;
- наявність або відсутність відомостей у ЄДР про кінцевого бенефіціарного власника кредитора;
- наявність одних і тих же осіб у структурі власності підсанкційних боржника і кредитора;
- момент виникнення зобов’язань, права на звернення до суду та момент застосування санкцій тощо.
Суб’єктом звернення до суду за розв'язанням питання про звернення стягнення на підсанкційні активи пропонується визначити виконавця як особу, на яку законом покладено завдання з примусового виконання судових рішень. Розгляд таких подань пропонується віднести до компетенції суду, який видав виконавчий документ, або до компетенції ВАКСу, як спеціалізованого суду щодо питань санкцій.
3. Передбачити, що виконання рішень про стягнення коштів на користь підсанкційних осіб здійснюється у загальному порядку, а зарахування стягнутих за такими рішеннями коштів здійснюється на рахунки у банках України у порядку, встановленому НБУ.
"У такому разі грошові кошти за зобов’язаннями на користь підсанкційних осіб на підставі судових рішень надходитимуть на рахунки таких осіб в українських банках та підсанкційна особа не зможе розпоряджатись ними. Надалі такі кошти, набуті підсанкційною особою, можуть бути стягнуті у дохід держави за наявності на те відповідних підстав", – ідеться в повідомленні.
4. Оскільки ані чинне санкційне законодавство України, ані запропоновані законопроєктом зміни не передбачають належного порядку одержання зацікавленими особами від компетентних органів дозволів на правомірне проведення окремих операцій, пов’язаних із санкціями, встановити контроль за дотриманням санкційного режиму у виконавчому провадженні. Через відсутність у національному санкційному законодавстві механізму отримання дозволів щодо легального невиконання санкційних вимог, будь-яке діяння може бути розцінено як порушення санкції.
5. Відкласти питання криміналізації порушення виконавцем законодавства про санкції до законодавчого врегулювання особливостей виконавчого провадження щодо підсанкційних осіб та/або активів.
6. Врегулювати питання щодо забезпечення інформаційної взаємодії Автоматизованої системи виконавчого провадження з Державним реєстром санкцій для автоматичного встановлення підсанкційних осіб, відносно яких відкрито виконавче провадження.
Повна версія листа АПВУ голові Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності доступна за посиланням.