Чи має ідея щодо існування окремого спеціалізованого суду для розгляду справ про велику корупцію право на існування? Чи підвищить участь міжнародних експертів у доборі суддів ВАКС доброчесність суддів та чи існують інші шляхи доброчесного відбору? Ці питання у контексті Антикорупційної стратегії на 2020–2024 рр. розглядали експерти та учасники публічного обговорення «Забезпечення незалежності і ефективності ВАКС: чому це необхідно для імплементації Антикорупційної стратегії?» Захід був організований Національним демократичним інститутом спільно з ГС «Коаліція Реанімаційний пакет реформ», Центром політико-правових реформ (ЦППР) та ВІ «Активна громада».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Співголова ради «Коаліції Реанімаційний пакет реформ», член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко зазначила, що таке обговорення необхідне у контексті аналізу конституційного подання щодо визнання Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 р. №2447-VIII таким, що не відповідає Конституції України. Вона сказала: «Таке конституційне подання має ряд тверджень, що потребують аналізу та дискусії представників різних інституцій. Головним аргументом є положення Конституції України, що забороняє створення особливих та надзвичайних судів, до яких суб’єкти конституційного подання відносять і ВАКС. Проте, досліджуючи діяльність та функціональні обов’язки ВАКС, можна дійти висновку, що ВАКС таким не є. Тому виникає необхідність підтримати ВАКС як інституцію та забезпечити підвищення рівня довіри населення до системи правосуддя. Конституційна демократія та корупція — речі несумісні. Корупція насправді є скрізь, але в країнах, що починають будувати демократію, вона є руйнівною».
Заступник голови Вищого антикорупційного суду України Євген Крук вважає: «Стратегічна мета Антикорупційної стратегії очевидна, адже відсутність такого документа веде до розбалансованості усієї системи. Одну з ключових ролей у цьому відіграє ВАКС як спеціалізований суд. Зрозуміло, якщо громадськість має сумніви щодо законності якогось органу, це питання слід вирішувати через суд. Тому теперішні дії депутатів зрозумілі, але нераціональні, адже вже були виділені значні державні кошти. Крім того, конституційне подання має декілька важких моментів, проте ВАКС має контраргументи. По-перше, ВАКС — спеціалізований суд, але не особливий і не надзвичайний, що заборонені Конституцією України. По-друге, твердження щодо необхідності розробки спеціального кодексу судочинства у ВАКС — неправда, адже ВАКС розглядає справи як за КПК, так і за ЦПК. Що стосується питання щодо призначення суддів, то згідно порядку їх призначав Президент України. До призначення тривав великий конкурс, ВРП надавала свої рекомендації, але вирішальну роль відігравала ВККС. Суб’єкти подання також вважають, що є неконституційним обмеження участі у конкурсі осіб, які працювали в прокуратурі чи ДБР. Але такі обмеження відповідають Конституції України, адже ці справи мають певну специфіку, відповідно, є можливість встановлювати додаткові вимоги до кандидатів. Щодо порушення права на апеляцію, то ВАКС має свою Апеляційну палату, і судді першої інстанції не мають змоги впливати на її рішення. Апеляційна палата наділена функціональною та фінансовою незалежністю. До речі, така модель не є новою для світу, за таким принципом побудовані Міжнародний кримінальний суд та Європейський суд з прав людини».
Керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли зазначив: «Якщо проаналізувати змістовну спеціалізованість, то у даному випадку протидія корупції зумовлює мету, тобто ВАКС наділений ознаками саме спеціалізованого суду. У світовій практиці є рішення міжнародних судів, які полягають у тому, що боротьба з корупцією та злочинністю, пов’язаною з нею, може потребувати створення спеціалізованих судів. Щодо того, що ВАКС не дотримується спеціальних процедур здійснення судочинства, а здійснює правосуддя за КПК та ЦПК, то насправді ВАКС розглядає різні справи, які вирішуються у порядку кримінального чи цивільного судочинства за цими кодексами. Стосовно питання особливих вимог до кандидатів на посади суддів ВАКС, то для посадових осіб спеціалізованих органів може бути поставлено додаткові вимоги як у позитивному, так і в негативному значенні. У цьому випадку обмеження, які встановлені, відповідають легітимній меті».
Доктор юридичних наук, експерт з публічного права і прав людини Борис Малишев висловив свою думку щодо сприйняття ВАКС як особливого суду: «Постановка такого питання є некоректною, адже в Конституції є положення про можливість створення спеціалізованого суду, що, зрозуміло, виключає створення особливих та надзвичайних судів. Тому ВАКС не можна називати надзвичайним чи особливим судом. Усі претензії до ВАКС як надзвичайного суду безпідставні. Щодо наявності Апеляційної палати та вимог до суддів, то такі аргументи теж є безпідставними. Палати ВАКС мають чіткі розмежування, посада голови Апеляційної палати ВАКС відокремлюється від голови ВАКС. Палата та суд першої інстанції навіть розташовуються у різних будівлях. Апарат ВАКС має відокремлений підрозділ для Апеляційної палати. Отже, ця палата ВАКС здатна здійснювати доброчесний перегляд рішень. Виникало також питання, що ГРМ відігравала значну роль при призначенні на посади, що привело до зовнішнього тиску та підміни органу державної влади. Вважаю, не було ніякого тиску, адже ВРУ могла усунути ГРМ від механізму добору суддів до ВАКС. Це прерогатива ВРУ, і тиску ніякого не було. До того ж, варто зазначити, що у конституційному поданні немає ґрунтовної аргументації. Насправді ВАКС відіграє важливу роль в антикорупційній структурі країни, він призначений доводити матеріали справ до вирішення, що є передумовою побудови демократичного суспільства».
«42% населення підтримували створення ВАКС, а це більшість з тих, хто вже визначилися. Зовсім не підтримували 20%, а решта населення не до кінця розуміла ситуацію. 63% населення рік тому вважали, що притягнення до відповідальності корумпованих суддів покращить систему судочинства, що якраз і є метою діяльності ВАКС», — такі дані навів заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Він продовжив свій виступ так: «Щодо наступів на ВАКС, така ситуація була і в Словаччині. Тоді їхній суд визнав неконституційним положення про антикорупційний суд, чим спричинив виступи громадян. Після цього законодавчий орган Словаччини змінив певні положення, і зараз антикорупційний суд у них існує. Такі наступи пояснюються тим, що корумпована система хоче себе зберегти шляхом усунення ВАКС». Також Роман зазначив, що Антикорупційна стратегія пропонує розширити повноваження ВАКС щодо розгляду адміністративних справ, які пов’язані з корупцією, щодо посадових осіб та суддів, а також підвищити ціну розгляду кримінальних справ.
Експертка з судової реформи Центру протидії корупції Галина Чижик переконана: «Авторами такого конституційного подання є група депутатів проросійських нахилів. Мабуть, ними керує страх потрапити на лаву підсудних у цьому суді. Це подання є одним з елементів наступу на антикорупційну структуру країни. ВАКС за трохи більш як рік продемонстрував зовсім іншу якість роботи, оперативний і ефективний розгляд справ. У суспільства немає питань до доброчесності суддів ВАКС, як оскільки у доборі брали участь міжнародні експерти, а це, до речі, помічають й іноземні інвестори».
Організатори заходу підсумували аргументи експертів і дійшли висновку: більшість фахівців вважають, що Вищий антикорупційний суд повинен існувати та функціонувати як елемент антикорупційної структури країни.