У Києві 14 червня 2024 року відбувся ІI Національний форум «Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу», організатором якого виступила НААКУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривали форум із вітальними словами голова НААКУ Олександр Бондарчук, голова Дніпропетровської обласної Ради Микола Лукашук, керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська та народний депутат України Олексій Мовчан.
Читайте також: «НААКУ та Проєкт ЄС «Право-Justice» провели форум щодо неплатоспроможності та банкрутства в Україні».
За словами пана Бондарчука, минулого року НААКУ запровадила цей форум, а цього року лише підтвердила свою рішучість зробити цей захід ефективним і роботи його в майбутньому. Він також зазначив, що у складі ЗСУ нашу державу наразі захищають понад 70 арбітражних керуючих.
Пан Лукашук подякував Силам оборони України та наголосив на важливості гармонізації нашого законодавства з європейським. На його думку, наразі важливим є питання захисту інвесторів, а НААКУ має працювати над проблемами щодо захисту арбітражних керуючих, а також якісної судової практики. Він висловив впевненість, що арбітражні керуючі – це ті люди, які допоможуть, зокрема, в подальшому відновленню нашої держави.
Оксана Цимбрівська нагадала про проведення переговорів щодо вступу України до ЄС, зазначивши, що сфера банкрутства та неплатоспроможності є однією з ключових у цих переговорах. Вона вказала, що сфера є важливою не лише через питання гармонізації українського законодавства з європейським, а й через економічні та фінансові процеси.
Також на початку заходу було оголошено хвилину мовчання – учасники заходу вшанували загиблих арбітражних керуючих. Крім цього, було проголошено благодійний збір для придбання необхідної техніки для підрозділів, в яких служать арбітражні керуючі.
Питання неплатоспроможності
Перша сесія мала тему: «Розвиток та перспективи інституту неплатоспроможності». Її модерувала членкиня Ради арбітражних керуючих України Наталія Тищенко. Зокрема, учасники панелі обговорили питання гармонізації законодавства про неплатоспроможність із законодавством ЄС, законодавчі ініціативи у сфері неплатоспроможності, а також поговорили про роботу НААКУ під час війни тощо.
Народний депутат України Олексій Мовчан вказав, що наразі ЄС ставиться до України в питанні євроінтеграції не настільки жорстко, тому деякі закони можуть бути ухвалені наприкінці 2024 року. Зокрема, закон про превентивну реструктуризацію нардепи планують ухвалити до кінця вересня цього року.
Пан Мовчан зазначив, що нових реформ у сфері неплатоспроможності не передбачено, однак його досвід у політиці говорить про те, що іноді все одно потрібно щось змінювати в законодавстві.
Читайте також: «Нардеп пояснив, навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації».
Старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий розповів конкретніше про законопроєкт про превентивну реструктуризацію, порівнюючи його з антагоністом Таносом із фільмів Marvel в сенсі того, що сам цей проєкт є «невідворотним, як і сам Танос».
Він зазначив, що правок у законопроєкті наразі багато, однак «сама ідея буде незмінною», а також порадив арбітражним керуючим уже до нього готуватися. За його словами, оскільки пан Мовчан вказав, що документ хочуть прийняти до кінця вересня цього року, це означає, що він запрацює вже у 2025 році. Крім цього, він вказав, що основний фокус законопроєкту зосереджений на загрозі неплатоспроможності.
Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов заявив, що Мін’юст виступає за постійний діалог з арбітражними керуючими. Також він висловився щодо заяв деяких арбітражних керуючих про те, що «подавати звітність не потрібно», зазначивши, що його така позиція відверто дратує. Він, зокрема, нагадав, що раніше подавати звітність потрібно було до 10 червня 2024 року, однак пізніше Міністерство юстиції подовжило цю дату до 15 липня цього року.
Крім цього, він зазначив, що вимоги до арбітражних керуючих як були високі, так і будуть підвищуватися й надалі. Владислав Філатов вказав, що від арбітражних керуючих будуть вимагати більше знань, умінь і досвіду, тому необхідно підвищувати свій рівень, зокрема, у сфері реструктуризації. Важливим моментом, на його думку, стане відповідно питання винагороди арбітражних керуючих.
Голова НААКУ Олександр Бондарчук розповів про роботу НААКУ під час повномасштабної війни. За його словами, Асоціація постійно долає виклики, з якими ніколи не стикалася, – рішення бувають або складні, або надскладні.
Він розповів, що НААКУ не лише проводить різноманітні питання щодо різноманітних проблем, а й донатить на Сили оборони та проводить захист арбітражних керуючих. Серед іншого, пан Бондарчук зазначив про проблему бронювання арбітражних керуючих. Він заявив, що у 2022 році воно працювало, однак по факту заброньованих виявилося небагато. З оновленням законодавства голова НААКУ зазначив, що проводить різноманітні зустрічі та переговори, зокрема з нардепами, однак наразі немає механізму бронювання.
Після першої панелі відбувся благодійний аукціон, на якому було зібрано 178 тисяч гривень на придбання обладнання для 56 окремої мотопіхотної маріупольської бригади. Зокрема, лоти були наступні:
- 1-й та 2-й лоти – розіграш двох примірників науково-практичного посібника «БАНКРУТСТВО: ПОЧАТОК. Відкриття провадження у справі про банкрутство та процедура розпорядження майном» із підписами всіх суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Верховного Суду (автор книги – суддя ВС Сергій Жуков), які були придбані за 33 000 та 31 000 грн відповідно;
- 3-й лот – розмальований тубус із зображенням маків (12 000 грн);
- 4-й лот – розмальований тубус із зображенням квітів (7000 грн);
- 5-й лот – розмальований тубус із зображенням кота (11 000);
- 6-й лот – розмальований тубус із зображенням «польового погляду нескореності нашого народу» (12 000 грн);
- 7-й лот – тубус із подякою військовослужбовців 56 окремої мотопіхотної маріупольської бригади (40 000 грн);
- 8-й лот – книга про саму бригаду (20 000 грн);
- 9-й лот – патріотичне поло від української дизайнерки Олени Беттяр, виконане майстринями бренду A.M.G. (5000 грн);
- 10-й лот – книга Костянтина Кошеленка, заступника Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, «Менеджмент у часи війни» (7000 грн).
Боржники та відповідальність
Друга сесія, яку модерував член Ради арбітражних керуючих України Сергій Донков, стосувалася теми: «Додаткова відповідальність керівників та власників боржників. Фраудаторні правочини». Пан Донков вказав, що ця тема має стрімкий розвиток і «ламає всі уявлення про корпоративне право».
Учасники сесії розглянули питання аналізу фінансового стану боржника, солідарної та субсидіарної відповідальності, строків позовної давності при поданні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності.
Суддя Верховного Суду Сергій Жуков розповів про питання солідарної та субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство. Він вказав, що судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС наразі розглядаються:
1) справа №908/3236/21 щодо солідарної відповідальності у справі про банкрутство;
2) справа №906/1155/20 (906/1113/21) щодо субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства.
1. Солідарна відповідальність.
Суддя розповів, що Кодекс України з процедур банкрутства ввів поняття «солідарної відповідальності», яка покладається на керівника боржника, а з 15.04.2023 – й на органи управління боржника. Вона покладається в тому випадку, коли боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк із моменту виникнення загрози неплатоспроможності.
«Саме введення солідарної відповідальності органів управління боржника за наявності передбачених законодавством підстав вказує на те, що законодавець надає перевагу саме ініціювання банкрутства не кредитором, а боржником. Тобто метою введення цієї відповідальності є запобігання накопичення органами управління боржника заборгованості перед кредиторами», – вказав суддя.
Сергій Жуков розповів, що тлумачення змісту ч. 6 ст. 34 КУзПБ свідчить, що суб’єктами, на яких покладається солідарна відповідальність, є органи управління боржника. Це може бути як керівник, так і інші органи управління боржника, які відповідно до установчих документів боржника мали обов’язок приймати рішення про звернення до господарського суду у строк, а також безпосередньо готувати та подавати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суддя підкреслив, що це може бути й колишній керівник, оскільки норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинилися.
Водночас умовами встановлення неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема, впродовж місячного періоду, визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:
1) існування в боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов’язань, строк виконання яких настав і визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
2) розмір усіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов’язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав.
Суддя ВС вказав, що наявність у справі про банкрутство єдиного кредитора унеможливлює встановлення обставин (юридичного факту) загрози неплатоспроможності боржника.
2. Субсидіарна відповідальність.
Сергій Жуков зауважив, що субсидіарна відповідальність є видом цивільно-правової відповідальності, який набув розвитку саме за допомогою висновків про застосування норм права, які були викладені в постановах Верховного Суду. За його словами, ця відповідальність характерна тим, що за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні боржника у справі про банкрутство до банкрутства.
«Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб’єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам», – зазначив суддя.
Аналіз положень ч. 2 ст. 61 КУзПБ свідчить, розповів він, що суб’єктами такої відповідальності є:
1) засновники (учасники, акціонери);
2) керівники боржника;
3) інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають інакше визначати його дії.
Водночас розмір вимог субсидіарної відповідальності визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абзац 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).
«Попри зрозумілу конструкцію приписів абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ щодо визначення розміру субсидіарної відповідальності, в судовій практиці ВС виникли труднощі щодо застосування вказаної норми права. На розгляді судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС перебуває справа №906/1155/20 (906/1113/21), де підставою для передачі справи на розгляд палати стало те, що існує необхідність уточнити правову позицію щодо виникнення (моменту виникнення) права вимоги про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Зокрема, до завершення формування в ліквідаційній процедурі боржника ліквідаційної маси та продажу майна боржника, що увійшло до складу ліквідаційної маси, до завершення розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною в яких є боржник», – розповів суддя ВС.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько поділився з учасниками панелі різними постановами ВП ВС. Наприклад, в одній із постанов – від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 – йшлося про те, що позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача.
Так, ВП ВС виснувала про ефективність у спірних правовідносинах саме вимоги про витребування заставного майна на користь боржника. Як зазначається в постанові, за змістом вимога не тотожна вимозі про зобов’язання переможця аукціону повернути заставне майно боржникові. Водночас у разі задоволення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивачі (в даному випадку – боржника), а не зобов’язує відповідача (у цій справі – переможця аукціону) повернути відповідне майно власникові. Судді в постанові вказали, що вимога зобов’язати переможця аукціону (покупця) повернути заставне майно боржникові теж не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.
Арбітражна керуюча, адвокатка Діана Козловська розповіла про строки позовної давності при поданні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності власників і менеджменту боржника. Вона пояснила, що позовною давністю є законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після завершення певного періоду після скоєння правопорушення.
Пані Козловська також навела постанови українських судів щодо цього питання. Так, у постанові від 25 травня 2021 року (справа №910/11027/18, провадження №12-185гс19) ВП ВС вказала, що важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.
Велика Палата ВС звернула увагу, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має згоду оцінити розмір такої шкоди.
Представник НАБУ Василь Гей розкрив тему проблем у питанні строків процедур банкрутства. За його словами, наслідки недотримання строків процедур банкрутства (неплатоспроможності) можна побачити як у вузькому розумінні (недотримання норм КУзПБ, порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов’язаних зі здійсненням процедур банкрутства), так у ширшому (порушення права на судовий захист, негативне сприйняття процедур банкрутства, суду, арбітражного керуючого для стороннього спостерігача, відтермінування повернення грошей в економіку, а також негативний вплив на інвестиційний клімат).
Банкрутство на ТОТ
Третя сесія мала тему: «Банкрутство воєнного часу: особливості банкрутства на ТОТ та в зоні бойових дій, санкційні режими». Її модерувала членкиня Ради арбітражних керуючих України Олена Волянська.
У фокусі дискусії учасники розглядали такі питання:
1. Банкрутство підприємств з активами на ТОТ та в зоні бойових дій:
• мораторій на банкрутство за ініціативою кредитора: проблемні питання судової практики;
• наявні банкрутства: Закривати? Зупиняти? Завершувати?
• аукціони з продажу активів на ТОТ;
• стягнення збитків з рф в процедурах банкрутства та перспективи арбітражів за участі банкрутів, міжнародний компенсаційний механізм.
2. Застосування санкцій до сторін процедури банкрутства: проблемні питання:
• судова практика: перші висновки;
• історія боротьби: департамент санкційної політики Міністерства юстиції України;
• проблемні питання законодавчого регулювання та баланс інтересів.
Суддя Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Олег Васьковський, серед іншого, розповів про застосування положень пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, вказавши, що КГС ВС у цьому питанні вже ухвалив 12 постав.
Основними висновками, за його словами, є:
1) у розв’язанні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання;
2) положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені названою нормою правовідносини та випадки щодо відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) норма пункту є окремим застереженням щодо порядку та календарного періоду застосування її до правовідносин у часі;
4) заборона за цим пунктом поширюється й на ті правовідносини та випадки, що існували до набрання законом від 13.07.2023 №3249-IX чинності з 29.07.2023 тощо.
Крім цього, суддя зазначив, що для застосування визначеної п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як незадоволення боржником – юридичною особою вимог кредитора (кредиторів) саме внаслідок перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованій рф території, необхідним є встановлення судом таких обставин:
1) наявність незадоволених боржником вимог кредитора (кредиторів) на дату проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство;
2) перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих рф територіях (відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій).
Водночас, вказав Олег Васьковський, обов’язок суду не включає обов’язок сторін доводити обставини (постанови КГС ВС від 12.03.2024 у справі №908/2344/23, від 09.04.2024 у справі №905/291/23).
Після судді слово взяв директор Департаменту з правових питань АТ «Укроборонпром» Даніїл Федорчук, який розповів про питання банкрутства державних підприємств ОПК. Зокрема, він зазначив, що санація є найкращою процедурою з погляду балансу інтересів кредиторів і вимог забезпечення нацбезпеки (збереження виробництва). Пріоритетом тут є погашення боргів із результатів операційної діяльності (без розпродажу виробничих активів).
Також на панелі виступили директор Департаменту санкційної політики Максим Пастушок та заступниця директора Департаменту санкційної політики Ірина Сербін, які розповіли про питання застосування санкції у вигляді стягнення в дохі держави активів підсанкційних осіб в Україні.
За статистикою, щодо цього питання в Україні після 24.05.2022 є 47 рішень РНБО. Так, є 12 828 осіб із санкціями, 10 295 осіб із санкцією блокування, 16 007 направлених запитів держорганам, 12 867 опрацьованих відповідей держорганів.
Член Ради арбітражних керуючих України Євген Іваненко торкнувся питання збитків, зазначивши, що визначення розміру шкоди для цілей включення до державного реєстру збитків не є тотожним визначенню розміру шкоди в розумінні засобів доказування, передбачених ГПК України, а також може доводитися висновками.
Після сесії відбувся майстер-клас «Жорстка риторика та маніпуляції у переговорному процесі» від засновниці та головної тренерки Академії розвитку «Ritorstars», коучині з ораторської майстерності та ефективного спілкування Анни Калініної.
Серед іншого, вона розповіла про «білу» та «чорну» риторики, розповіла про маніпулятивні прийоми під час переговорів (ярлик, знецінення, хибна образа або сором, залякування, ефект первинності тощо), а також як під час них підвищити свою ефективність (якщо людина звертатиме увагу на темп, тембр, погляд, міміку, психотип, тактику та стратегію).
Банкрутство
Четверта сесія стосувалася питань банкрутства та неплатоспроможності. ЇЇ модератором був член Ради арбітражних керуючих України Андрій Палкін.
У фокусі дискусії були наступні питання:
• неплатоспроможність фізичних осіб: теорія та практика;
• винагорода арбітражних керуючих. Проблемні аспекти;
• відступлення права вимоги кредиторами: процесуальне право чи спосіб уникнення сплати винагороди арбітражному керуючому (дискусія);
• витрати арбітражних керуючих. Формування фонду виплати винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого;
• автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», перший досвід;
• незвичні рішення в незвичні часи. Практичні кейси;
• огляд судової практики. Актуальні палатні рішення.
Суддя Верховного Суду В’ячеслав Пєсков розповів, зокрема, про правові позиції судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС за 2023 рік, вказавши, що палата сформулювала правові позиції у 15-и судових рішеннях. Наприклад, є такі:
1) щодо застосування ст. 204 ЦК України в поєднанні з положеннями КУзПБ при розгляді заяви з кредиторськими вимогами за борговою розпискою та визнання кредиторських вимог (справа №902/221/22);
2) щодо вирішення в межах справи про банкрутство питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями щодо боржника (справа №910/21981/16);
3) про підсудність спору щодо нерухомого майна боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, якщо відповідачем у цьому спорі є центральний орган виконавчої влади (справа №911/4706/15 (911/1626/21)) тощо.
Також на панелі виступили суддя Господарського суду Київської області Олена Янюк, арбітражна керуюча, заступниця голови Ради арбітражних керуючих Донецької області Юлія Карауш, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих Денис Лихопьок і представник НАБУ Андрій Джура.