Відмовляючи засудженому у харчуванні, сумісному з його релігією під час перебування у в’язниці, адміністрація не дотримала справедливого балансу між інтересами установи, інших ув’язнених та самого ув’язненого. Хоча кримінально-виконавча система була здатна задовольнити такі запити.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: Катування та небажання розслідувати вбивство не можна виправдати державною зрадою"
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Саран проти Румунії» (заява № 65993/16), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
З квітня 2016 року по серпень 2018 року Іон Саран відбував покарання в декількох румунських в’язницях. Як мусульманин він просив забезпечити його харчуванням, сумісним із заповідями цієї релігії. І у першій в’язниці його запит був задоволений. Але пізніше після переведення до інших установ виконання покарання його запити відхилялися через те, що він начебто стверджував, що був православним християнином і на надав жодних документів, які б підтверджували, що він був мусульманином.
І.Саран звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 9 (свобода думки, совісті та релігії) та на статтю 14 (заборона дискримінації) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що у двох з п’яти в’язницях, де він відбував покарання, його не забезпечували харчуванням, сумісним із заповідями його релігії, або відповідним місцем сповідування релігії. Він також стверджував, що зазнав дискримінацію порівняно з більшістю ув’язнених, які були православними християнами.
Суд у Страсбурзі виходив з того, що законодавство Румунії передбачало право ув’язнених отримувати харчування, сумісне із заповідями їх релігії. Незважаючи на межі розсуду, надані державі-відповідачеві у справі, ЄСПЛ вважав, що, національні органи влади не дотрималися своїх позитивних зобов’язань згідно зі статтею 9 Конвенції щодо харчування, яке отримував Саран в обсязі, який був обґрунтований обставинами справи. Отже, мало місце порушення цього положення.
ЄСПЛ постановив, що Румунія має виплатити І.Сарану 5 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Саран проти Румунії» (заява № 65993/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, Європейські держави зобов’язані відповісти на позов екоактивістів у ЄСПЛ.