15 травня 2025 року в Києві відбулося обговорення Нарадча PRO «Санкції 2025. Скасувати не можна увʼязнити!», яке організували Асоціація адвокатів України, EQUITY та LBS.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого, учасники заходу обговорили питання санкцій vs юридичної відповідальності, санкціонування громадян України, зловживання застосуванням санкцій, «кримінальних» санкцій та презумпції невинуватості, іноземних санкцій і міжнародної співпраці тощо.
На початку заходу Олег Маліневський, керуючий партнер EQUITY, віцепрезидент ААУ, голова Комітету ААУ з судової практики, вказав, що тема заходу є на межі: «З одного боку ми повинні думати про безпеку держави, максимально чітко давати сигнал внутрішнім і зовнішнім ворогам щодо неможливості посягання на нашу країну. З іншого – ми в цій боротьбі не повинні втратити самі себе, ці цінності, які відрізняють нас від ворога».
За його словами, тема, яка стосується санкцій у суспільстві (особливо українських громадян), є заполітизованою.
Заступник голови АРМА Павло Великоречанін розповів, що наразі АРМА намагається списати здобуті корупційним шляхом вихідцями з України 20 мільйонів доларів, які вдалося розшукати на рахунках іноземних банків.
«З початку повномасштабного вторгнення росії, з 2022 року до АРМА надійшло понад 12 тисяч запитів щодо розшуку активів підсанкційних осіб. І вже є випадки, коли правоохоронні органи арештовували кошти за кордоном. Наразі це близько 300 мільйонів доларів за кордоном в рамках того, що ми знайшли в 62 юрисдикціях. Є ухвали (судових установ – ред.) на суму порядку 20 мільйонів доларів. Вони передані в управління АРМА. Що наразі здійснюється? Ми намагаємося списати ці кошти і повернути в Україну, щоб вони працювали на користь держави», – розповів він.
За словами заступника голови АРМА, встановлення коштів на банківських рахунках підсанкційних осіб відбувається у співпраці з фахівцями з Європолу.
Денис Шкаровський, партнер VB Partners, розповів, що його фірма займається питанням санкцій із 2014 року й спостерігає за розвитком санкційної процедури: «Наразі, як на мене, беззаперечно правильний механізм санкцій, який має бути…, дискредитований виконанням цього механізму та його застосуванням. Було декілька етапів розвитку цього санкційного механізму. Спочатку вони застосовувалися до 2021 року дійсно як механізм захист національної безпеки для протидії зовнішнім загрозам».
Далі, за його словами, з 2021 року почали застосовувати санкції проти українських громадян: спочатку це були контрабандисти, потім «злодії в законі», а далі санкції були застосовані проти 5-го президента України Петра Порошенка, який свого часу був ініціатором законопроєкту про санкції.
«Десь до 2022 року була дискусія: чи є санкції відповідальністю? Тому що держава каже, що це не відповідальність, а дещо інше, а саме спеціальні обмежувальні заходи з метою захисту національної безпеки. Хоча по суті вони відповідають тяжким кримінальним покаранням (обмеження права власності, неможливість пересування тощо). З 2022 року ми почали чути, що це взагалі превентивний механізм: перші особи держави публічно заявляли про те, що «Ми застосовуємо санкції, щоб ніхто не робив дурні й утримувався від якихось дій на шкоду державі». Людина або компанія нічого ще не вчинила, але нехай превентивно будуть санкції», – сказав партнер VB Partners.
Механізм націоналізації, сказав Денис Шкаровський, який був створений пізніше, є логічно правильним – застосування до зовнішнього ворога, колаборантів та окупантів націоналізацію майна, яке потім повертати в дохід держави. Однак на той час, сказав він, цей механізм не був належним чином пропрацьований.
Василь Шакун, д.ю.н., професор, академік НАПрН України, торкнувся питання національного багатства, зокрема людського капіталу. Він вказав, що, починаючи з часів Російської імперії та Радянського Союзу й дотепер, є абсолютне ігнорування людини як такої в суспільному житті: «Держава ставиться до людини як до другорядного, нібито матеріального, активу. Чому виникає така ситуація?».
На його думку, поки не буде обліковано й законодавчо не врегульовано національне багатство України (особливо в контексті нещодавнього підписання угоди між Україною та США про корисні копалини), завжди в тої чи іншої влади буде бажання «трохи собі забезпечити майбутнє за рахунок національного багатства». Василь Шакун також додав, що, за оцінками експертів, за межі України за часи її незалежності вивезено понад 170 млрд доларів (це саме ті активи, про які більш-менш відомо).
«Важко грати, коли ти не розумієш правила, коли немає якогось реєстру зведеного, де можна провести санкційний комплаєнс і виявити, що потенційно небезпечно співпрацювати з певним контрагентом», – сказав керуючий партнер АРМАДА Олександр Кузнєцов.
Він також навів один із таких кейсів зі своєї практики, коли на кінцевого бенефіціарного власника компанії його клієнта було накладено у 2023 році санкції РНБО. Компанія володіє логістичним хабом в Одеській області: «Формальна підстава – це створення загроз для національної безпеки України, оскільки в компанії був контракт із компанією з Туреччини. Було зроблено в межах цього контракту дві транзакції. У власників цієї турецької компанії є інша, а в ній є міноритарний власник, який є топменеджером російської «Татнафти». Як це можна було зрозуміти з самого початку? Ми розуміємо, що турецька компанія, наш безпосередній контрагент, не є учасником санкційних списків; санкції накладені без повідомлення й можливостей пояснити всю цю історію; суди ви знаєте, як розглядають ці провадження, а саме в стислі процесуальні терміни… Немає якихось чітких доказів. Фундамент доказової бази – це певна інформаційна довідка СБУ, яка прошита грифом «Секретно» й особливо не розголошується в судових засіданнях. З’ясувати, як це суттєво шкодить національній безпеці, важко».
Олександр Москалюк, к.ю.н., експерт із конституційного права ННІП КНУ, зазначив, що держава має встановлювати певні правила гри, які будуть однаковими для всіх: «Не може бути так, що держава починає грати з громадянами у футбол, починається другий тайм – і бачимо регбі. Мені здається, коли говоримо про санкції, то це ця ситуація».