У Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949 р. та Додаткових протоколах до них 1977 р. відображені повноваження та функції Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Гуманітарна діяльність цієї нейтральної установи здебільшого здійснюється під час збройних конфліктів, а розповсюдження знань з міжнародного гуманітарного права є одним із важливих напрямків її роботи як у період збройних конфліктів, так і в мирний час. У 2016 р. МКЧХ започаткував серію ознайомчих сесій, тренінгів, семінарів щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права у процесі організації та ведення бойових дій для військовослужбовців різних родів/видів військ і сил Збройних Сил України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Для чого хочуть розширити повноваження Національної гвардії України"
Черговий семінар пройшов днями в Одесі, його слухачами стали офіцери Оперативного Командування (ОК) «Південь». Міжнародний Комітет Червоного Хреста представляв делегат МКЧХ з роботи зі збройними силами та органами безпеки Дійого Велозо, а також радник МКЧХ з роботи ЗСУ та органами безпеки України Ігор Лимаренко.
Ігор Лимаренко розповів «Юридичній Газеті» про основні категорії офіцерського складу, які присутні на семінарі як слухачі:
- Командири підрозділів та офіцери штабів, які безпосередньо ухвалюють рішення щодо ведення бойових дій. Саме від них залежить правильність прийнятих рішень, враховуючи такі принципи МГП як захист цивільного населення та цивільних об’єктів.
- Військові юристи, які відповідають за правову складову рішення, що приймають командири, за організацію та проведення занять з МГП з особовим складом своїх підрозділів.
- Так звані «сімікі» – офіцери Управління цивільно-військового співробітництва (від англ. CIMIC – орган, що був створений в ЗСУ у 2014 р. для координації взаємодії силових структур з місцевою владою та міжнародними організаціями для вирішення проблем цивільного населення у зоні збройного конфлікту на Сході України – ред.).
- Молодші командири, які повинні відповідати за відповідність до вимог МГП дій своїх підлеглих під час ведення бойових дій.
«ЮГ»: Ваші спостереження, чи змінилося (і як саме) за останні роки сприйняття міжнародного гуманітарного права з боку офіцерів ЗСУ?
Ігор Лимаренко: Однозначно, покращився не лише рівень знань, але й загалом сприйняття МГП. Якщо спочатку ми просто розповідали, це був монолог, то тепер налагодився повноцінний та конструктивний діалог з військовослужбовцями. Раніше від них траплялися поодинокі висловлювання, що МГП нібито заважає командиру робити свою справу. Тепер прийшло розуміння, що принципи міжнародного гуманітарного права є важливою складовою грамотного командирського рішення.
«ЮГ»: «Супротивник не дотримується норм МГП, чому ми повинні вести війну за правилами?».Чи доводилося на семінарах і тренінгах чути подібні висловлювання?
Ігор Лимаренко: Вже ні. Адже, як я вже говорив, наші слухачі мають достатні первинні знання щодо положень міжнародного гуманітарного права, в одному з яких зазначено: «Якщо одна із супротивних сторін не дотримується норм МГП, це не звільняє іншу сторону від необхідності їх виконувати».
Під час дводенного семінару в Одесі для офіцерів ОК «Південь» розглядалися як теоретичні засади міжнародного гуманітарного права, так і практичні кейси дотримання норм МГП у процесі організації та ведення бойових дій. Наприклад, застосування авіації сил коаліції під проводом США для удару по банку в іракському місті Мосул (2016 р.). терористична організація ІДІЛ використовувала будівлю фінансової установи в густонаселеному районі міста для своїх потреб. В результаті точкового авіаудару будівля була знищена, цивільне населення майже не постраждало.
В ролі запрошеного спікера на тренінгу був присутній віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, радник президента Товариства Червоного Хреста України з міжнародного гуманітарного права Тимур Короткий. Він ознайомив присутніх з положеннями МГП під час бойових дій на морі. «Специфіку їх ведення систематизовано в керівництві Сан-Ремо з міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі (1994 р.)», – зауважив експерт.