Основним документом, що регулює питання неплатоспроможності, є Кодекс України з процедур банкрутства. Про це повідомили в Мін'юсті.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Хто оплачуватиме витрати за скасоване весілля: пояснюють юристи»
Він визначає порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної або фізичної особи, або визнання його банкрутом задля задоволення вимог кредиторів.
Цей Кодекс не застосовується до банків, які ліквідуються за спеціальними законами.
Неплатоспроможність — це неможливість боржника виконати грошові зобов’язання без застосування процедур, передбачених Кодексом. Для юросіб можуть застосовуватись превентивна реструктуризація або судові процедури банкрутства.
Превентивна реструктуризація
Превентивна реструктуризація – система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації.
Превентивна реструктуризація відкривається господарським судом за місцезнаходженням боржника і лише за заявою боржника.
Судові процедури банкрутства
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу щодо боржника-юридичної особи застосовуються судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Процедури санації боржника або ліквідації банкрута здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Судові процедури застосовуються господарським судом під час провадження у справі про банкрутство. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за результатами розгляду заяви кредитора або боржника. Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує:
- всі майнові спори, стороною в яких є боржник;
- спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;
- спори про визнання недійсними результатів аукціону;
- спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;
- спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно;
- спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику;
- спори про стягнення заробітної плати;
- спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
- спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Одночасно із відкриття провадження у справі вводиться процедура розпорядження майном боржника, за результатами застосування якої здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Призначення арбітражного керуючого
Для здійснення процедури превентивної реструктуризації та судових процедур банкрутства господарським судом призначається арбітражний керуючий - фізична особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг.
Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка:
- є громадянином України;
- дієздатна;
- має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня;
- не має судимості;
- здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
- не має заборони обіймати керівні посади або не позбавлена права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або діяльністю, що прирівнюється до такої діяльності;
- не має дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з дня застосування якого минуло менше трьох років;
- має загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах;
- пройшла навчання у порядку, встановленому Міністерством юстиції, пройшла стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому саморегулівною організацією арбітражних керуючих;
- володіє державною мовою;
- успішно склала кваліфікаційний іспит;
- отримала відповідне свідоцтво та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.