За 8 місяців 2023 року через електронну систему Прозорро відбулося 142 тисячі тендерів на понад 317 млрд грн. Тобто прозорих і конкурентних торгів через електронну систему стало на 350% більше, ніж торік. У 2022 році було проведено 89 тисяч тендерів на майже 90 млрд грн. Про це розповіла Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко у колонці для “Економічної правди”.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Президент наклав вето на законопроєкт про електронне декларування"
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
За словами Міністра, такого результату вдалося досягти завдяки тому, що майже 70% від усіх невійськових витрат Міноборони та інших суб'єктів, які проводять закупівлі, повернули в Прозорро.
Та для того, щоб закупівлі не лише були якісними процедурно, але й з точки зору обґрунтування, Мінекономіки пропонує створити центри компетенцій.
“Це можуть бути агенції чи департаменти, підпорядковані органам місцевого самоврядування. Такі центри аналізуватимуть потреби та вирішувати, що зараз більш потрібно, а що може почекати. Фахівці шукатимуть постачальників, готуватимуть зразки форм документів до тендеру. Фахівці, які проводять закупівлі, часто не усвідомлюють, як закупівля може вплинути на стратегію роботи всієї організації й особливо на її репутацію. Як наслідок, через відсутність стратегічного підходу до закупівель виникають скандали, виконавці звільняються, а на їх місце приходять нові люди, які повторюють ті самі помилки. Якби виконавці якісно обґрунтовували потребу у проведенні тендеру, то діалог із суспільством був би прозорішим і якіснішим й, можливо, ми мали б меншу кількість скандалів”, — говорить Юлія Свириденко.
Крім того, Міністр економіки висловила думку щодо створення в Міноборони спеціалізованих закупівельних агенцій для тилового забезпечення. Ці агенції забезпечуватимуть управління не лише на етапі тендеру, а й іншими процесами, такими як: формування потреби, управління постачаннями та контроль якості.
“Так, як ми адаптувалися до сучасних умов та алгоритмів ведення бойових дій, маємо переходити й до сучасних алгоритмів забезпечення Збройних Сил та відповідно закупівель. Ми не можемо забезпечувати потреби Збройних Сил за довоєнними підходами, бо умови змінилися. Саме тому ідея заснування в Міноборони спеціалізованих закупівельних агенцій для тилового забезпечення — це можливість перезавантажити систему закупівель Міноборони”, – зауважила Юлія Свириденко.
На її думку, усі послуги як в регіональних агенціях, так і в центрах компетенцій на місцях повинні бути цифровізовані, щоб уникнути зайвих витрат та часу на паперовий документообіг. А запровадження в цих органах комплаєнс-менеджменту та управління ризиками дозволять знизити не лише корупційні ризики, а й забезпечити стабільну роботу у разі зміни керівництва.
Нещодавно Уряд вніс зміни до постанови №1178, згідно із якими зменшили перелік підстав, коли державні замовники можуть уникнути конкурентних торгів, а підписують контракти напряму. Також було посилено відповідальність державних замовників за зловживання такою підставою, як нагальна потреба. При цьому, якщо закупівлю від 50 тис. грн проведено без конкурсу, то треба не тільки оприлюднювати звіт про договір, але і погоджене керівником замовника обґрунтування підстави для такої закупівлі.