Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Намазов проти Азербайджана» вчергове висловив думку про те, що адвокати займають центральне місце у здійсненні правосуддя як посередники між громадськістю та судами. В усі часи непоодинокими були випадки, коли під час судового розгляду хтось з учасників намагається «перетягнути ковдру» на себе. Сторони здійснюють нападки одна на одну та на суд, а суд до кінця не усвідомлює, що він не єдина ключова фігура у процесі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментар
Елизавета Кострікова, помічник юриста Glagos
«Чи повинно таке відбуватися в той час, коли вирішується доля людини? Звісно, ні. Саме на це вказав Євросуд. «Належне функціонування судів було б неможливим без відносин, заснованих на довірі та взаємоповазі між різними учасниками правосуддя, серед яких ключовими фігурами є судді та адвокати», — підкреслили у своєму рішенні судді ЄСПЛ. Високий рівень дотримання прав людини повинен бути основною метою кожного юриста, незалежно від того,є він прокурором, захисником чи суддею.
Всім відома фраза: «Хочеш щось змінити? Почни з себе». На мою думку, для того щоб ефективно виконувати свої функції в реалізації принципу верховенства права, насамперед, юристи повинні поважно ставитися один до одного як у повсякденному житті, так і під час судового засідання.
Важко сказати, Ельчин Юсіф оглу Намазов є заручником ситуації чи порушником правил адвокатської етики. Щоб прийняти якусь одну сторону, потрібно було б бути присутніми під час згадуваних судових засідань. Проте важливим є той факт, що Європейський суд звернув увагу на ключову роль адвоката взагалі під час відправлення правосуддя.
Адвокатура є необхідним елементом у демократичному, правовому суспільстві. Професійний захисник — це незалежна процесуальна фігура, яка сприяє здійсненню справедливого судочинства та охороні прав людини. Водночас адвокат повинен мати певні гарантії від будь-якого свавілля щодо себе. Навіть в ситуаціях, коли дійсно відбулося порушення норм адвокатської етики, втручання в діяльність захисника та санкції за такі порушення обов'язково повинні бути доцільними та необхідними в кожному конкретному випадку.
ЄСПЛ розцінив позбавленя права на адвокатську практику Ельчин Юсіф оглу Намазова як порушенняст. 8 Конвенції про захист прав людини, оскільки під час здійснення щодо нього дисциплінарного провадження захисник користувався дуже малим обсягом гарантій. Суд навіть не став з'ясовувати, чи всі слова, про які йшлося, дійсно належали адвокату, тому що здійснене в його діяльність втручання в будь-якому випадку не було необхідним в демократичному суспільстві.
Чи не є це рішення вдалою ілюстрацією думки про те, що професійна діяльність осіб, які служать захисту прав людини, передусім, повинна бути належним чином захищена?».