 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Понад 60 тисяч малих та середніх підприємств в Україні стали переможцями державних закупівель за жовтень 2023 року. Фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк та Асоціація Відкритих Даних за допомогою інструменту YC.Market проаналізували 296 тисяч закупівель та їхніх переможців.
Читайте також: «Як змінився бізнес народних депутатів за період великої війни».
Попри очевидний позитив від зростання участі малого та середнього бізнесу (МСБ) в публічних закупівлях, що виник після запуску системи Prozorro, існує певний вакуум в регулярних дослідженнях та моніторингу участі малого і середнього бізнесу в тендерах. Це не лише ускладнює об’єктивну оцінку ефективності організації та проведення торгів, а й породжує чимало домислів і чуток навколо теми публічних закупівель. Багато з них виявляються безпідставними, політично обумовленими, а подекуди є елементами антиукраїнських ІПСО, спрямованих на підрив довіри до державних інституцій та наслідків проведених реформ.
МСБ – лідер за сумою державних контрактів?
Щоб зрозуміти, як малі та середні підприємства брали участь у публічних закупівлях, було проаналізовано 296 тис. закупівель, оприлюднених у системі Prozorro за жовтень 2023 року, а також 60,3 тис. учасників-переможців. На основі цього аналізу було складено ренкінг з 25-и переможців державних закупівель із-поміж малого та середнього бізнесу за сумою контрактів.
(для перегляду натисніть на зображення)
У 16 компаній з 25 сума виграних контрактів за місяць є вищою ніж за весь їхній річний чистий дохід впродовж 2022 року. Це породжує ряд припущень. Про активне використання ними субпідрядників після укладання контрактів. Про те, що ці підприємства лише номінально є малими чи середніми, а по факту є частиною великих фінансово-промислових груп. Або ж про те, що економічні потужності цих компаній не відповідають вимогам заявленим у закупівлі. В останньому випадку постає питання про компетентність тендерних комісій, які затверджували переможців.
Мікробізнес забирає найбільшу частину закупівельного пирога
41 тисяча компаній-переможців закупівель жовтня, які отримали близько чверті сум усіх контрактів, не вдалося точно класифікувати за розміром. Це були або ФОПи, або компанії без оприлюдненої фінансової інформації та даних про персонал. Ця проблема перешкоджає якісній аналітиці. Над нею варто працювати розпорядникам даних та інституціям, що лобіюють питання прозорості та підзвітності в управлінні.
З-поміж 19,1 тисячі компаній-переможців закупівель із категорії МСБ, які вдалося точно класифікувати, було виявлено 3089 середніх підприємств (16% від загальної кількості), що отримали замовлень на суму 10,3 млрд грн (36% від усіх контрактів, що увійшли до вибірки). 5813 компаній із категорії малого бізнесу склали 30% та виграли замовлень на співмірну з середніми суму – 10 млрд грн (35% від загальної суми контрактів).
Окремо варто зазначити про субʼєкти мікропідприємництва, які мають до 10 працівників та до 2 млн євро доходу. Саме вони склали 53% серед компаній-переможців торгів та виграли 29% замовлень на суму 8,4 млрд грн. Якщо до них додати більшість ФОПів з 41 тисячі невизначених за типом переможців, то виявиться, що саме мікробізнес став найбільш численною підгрупою малого і середнього бізнесу за кількістю контрактів. Хоча і дещо поступився малим та середнім підприємствам за вартістю цих контрактів.
Будівництво та торгівля – в тренді
У топ 25 за загальною сумою виграних у процесі публічних закупівель контрактів за жовтень в основному увійшли малі й середні компанії будівельної галузі, які займаються будівництвом доріг і автострад, житлових та нежитлових приміщень, електропостачанням. Такі компанії отримали найбільше грошей за договорами про закупівлю – 45,6% від загальної суми, що склало 13,1 млрд грн. Хоча кількісна частка компаній сфери будівництва склала лише трохи більш як 15%. Цей тренд виглядає цілком зрозумілим у контексті необхідності відновлювати пошкоджену в наслідок війни інфраструктуру.
Серед усіх переможців закупівель із сегмента МСБ найбільш численними виявились компанії, що діють у секторі оптової торгівлі (16,1% від усіх компаній з відомою галузевою приналежністю). Вони отримали 10,2% законтрактованих сум обсягом 2,9 млрд грн. На другому місці за чисельністю – компанії МСБ зі сфери будівництва, що хоч за кількістю склали 15,6% від усіх компаній, однак отримали найвищу частку «закупівельного пирога» – 45,6%. Третє місце у секторальному ренкінгу переможців із-поміж МСБ – транспортно-логістична галузь, 1306 (6,8%) представників якої виграли за жовтень контрактів на суму 1,9 млрд грн. (6,8%). Вагому частку серед переможців-МСБ зайняли також фармацевтика (5,1% сум контрактів), машинобудування (5,1%), нафтогазові компанії (4,5%). Решта секторів отримали менш як 2,5% кожен.
Регіональні тренди
Найбільша кількість переможців зареєстрована у м. Києві – 4141 (22%) та в областях міст-мільйонників: Дніпропетровська область (7,3%), Львівська область (7,1%). Вагому питому частку в загальній кількості переможців також мають Київська, Харківська, Одеська, Полтавська області.
Розподіл регіонів за сумою закупівель дещо відрізняється, хоча місто Київ залишається лідером, бо столичні компанії малого і середнього бізнесу законтрактувалися на суму 9,2 млрд грн (32%). Друге і третє місця поділили між собою Харківська та Дніпропетровська область (кожна отримала по 2,4 млрд грн, що складає 8,3%), на 4 місце за сумами контрактів МСБ вийшла Київська область (2,1 млрд грн, 7,2%), а на 5 – Львівська (2 млрд грн, 6,8%).
Найменш представленими як за кількістю, так і за сумами, виявились Луганська область (8 компаній-переможців; сума контрактів 8,7 млн грн), Херсонська область (86 компаній-переможців; сума контрактів 39 млн грн) та Донецька область (197 компаній-переможців; сума контрактів 224 млн грн). З цих показників легко можна зробити висновок про вплив війни на розвиток бізнесу у східних та південних регіонах.
Висновки
Малий і середній бізнес досить активно бере участь у процесі публічних закупівель як постачальник товарів та послуг розпорядникам бюджетних коштів. Існують обʼєктивні причини, через які МСБ в одних регіонах є більш активним, ніж в інших, а певні галузі, як то будівництво, транспорт чи фармацевтика, виходять у тренди за кількістю та обсягами контактів.
Водночас отримані дані породжують обґрунтовані припущення, що частина компаній лише номінально належать до малого і середнього підприємництва, хоча де-факто є частинами великих бізнес-груп з огляду на наявні практики структурування бізнесу і закупівельної активності. Це може створювати викривлене уявлення про стан залученості малого та середнього бізнесу до роботи із державними замовниками, що може призвести до зменшення бажання реально малих та середніх підприємств брати участь у торгах та укорінення негативних стереотипів про співпрацю з державою.
Дослідження виявило певні прогалини у повноті та якості даних про публічні закупівлі та їхніх учасників. Сьогодні залишається ще достатньо простору для продовження реформування, покращення якості та прозорості даних у системі Prozorro, Єдиному державному реєстрі, наборах даних ДПС та статистики. Покращення доступу до таких даних та регулярні кількісні та якісні дослідження здатні сприяти активізації переможної участі в тендерах відповідальних і ефективних представників малого і середнього бізнесу.