11 червня Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядала справу за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини першої статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402–VIII (далі – Закон).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "До КСУ надійшло подання Верховного Суду щодо конституційності карантинних обмежень".
Про це повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Зазначається, що під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Віктора Городовенка щодо змісту конституційної скарги, обґрунтувань заявника та підстав для відкриття конституційного провадження.
Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі автор клопотання просить Конституційний Суд України визнати таким, що не відповідає Конституції України друге речення частини першої статті 54 Закону, а саме "перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади"".
Так, заявник вказує, що положення оспорюваного Закону "передбачає додаткові складові поняття "несумісності", які не передбачені для суддів Конституцією України", що суперечить вимогам статті 8 (щодо верховенства Конституції України) та частини другої статті 127 Основного Закону України.
Як зазначив Самсін І.Л., вказане положення Закону суперечить вимогам статті 8 (щодо принципу правової визначеності як складової верховенства права), статті 58 (щодо неприпустимості зворотної дії закону в часі та притягнення до відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визначались законом як правопорушення) Конституції України, а також пункту 2 частини шостої статті 126 Основного Закону України щодо змісту поняття "порушення суддею вимог щодо несумісності".
Заявник також наголосив, що "включення у поняття несумісності як підстави для звільнення судді наявності щодо нього заборони, яка була застосована з підстав передбачених частиною третьою статті 1, частиною третьою статті 4 (подання чи неподання певної заяви), та/або частинами першою, другою, четвертою статті 3 Закону України "Про очищення влади" (зайняття певних посад)" є порушенням презумпції невинуватості, свідчить про привласнення парламентом функції із здійснення правосуддя, не відповідає конституційній засаді індивідуалізації юридичної відповідальності, принципу пропорційності як складовій верховенства права та суперечить статті 8, частині другій статті 61, частині першій статті 62, частинам першій та другій статті 124 Конституції України.
Так, Самсін І.Л. вважає, що внаслідок застосування судом оспорюваного положення Закону порушено його конституційні права на невтручання в особисте і сімейне життя, на управління державними справами, на працю, які гарантовані статтями 32, 38, 43 Конституції України.
Суддя-доповідач поінформував, що розглядаючи цю справу, Другий сенат КСУ дійшов висновку, що для вирішення порушених у цій справі питань потрібно здійснити тлумачення приписів пункту 2 частини шостої статті 126, частини другої статті 127 Конституції України стосовно порушення суддею вимог щодо несумісності як підстави для звільнення судді, а також окремого положення статті 151-1 Основного Закону України, а саме "застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України". Тому, було постановлено Ухвалу Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року про відмову від розгляду справи за вказаною конституційною скаргою на розсуд Великої палати Конституційного Суду України.
Крім того, під час сьогоднішнього засідання Віктор Городовенко зазначив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено запити до державних та наукових установ для з’ясування позицій з питань, порушених у конституційній скарзі. Зокрема, до Верховної Ради України, Національного університету "Одеська юридична академія", Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету "Острозька академія", Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та Ради суддів України.
Суддя-доповідач повідомив, що усі відповіді, які надійшли до КСУ за названими запитами, а також висновок Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України наявні в матеріалах справи.
У результаті, Суд завершив розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відкриту частину пленарного засідання можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, до КСУ надійшло подання щодо конституційності положення закону про ДБР.