11 травня 2021, 12:08

Криптовалюти в деклараціях чиновників: показати не можна сховати

Наталія Божко
Наталія Божко «MK Legal Service» юрист, помічник адвоката

Кожна особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язана подати декларацію за минулий рік до 1 квітня. Цього року чиновники задекларували 46 351 біткоїн. Експерти OpenDataBot підозрюють, що це буде використано для пояснення незаконних доходів у майбутньому. Але що каже про це закон?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


1. Поняття «криптовалюта»

Попри брак визначення в законодавстві України, НАЗК знайшло власний підхід у роз'ясненні № 1 від 03.02.2021 р. з посиланням на рекомендації FATF, які зараховують криптовалюту до віртуальних активів, та на положення Закону України No361-IX: «Криптовалюта як вид віртуальних активів є активом, що створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптовалюти».

Чому таке визначення спірне? По-перше, НАЗК не є компетентним регулятором сфери криптовалют. По-друге, роз'яснення має лише рекомендаційний характер. А по-третє, у Законі України «Про запобігання корупції» криптовалюту віднесено до переліку нематеріальних, а не віртуальних активів, а суб'єкта декларування зобов'язано зазначати криптовалюти, що належать йому або члену його сім'ї на праві власності.

2. Віртуальні = нематеріальні активи? Чи прояснять цю ситуацію інші закони?

Закон України No361-IX: віртуальні активи — це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестицій них цілей.

Господарський кодекс: нематеріальні активи — це інші цінності, крім речей, які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Нюанс: декларанти не є суб'єктами господарювання, що виключає можливість звернення до цього нормативно-правового акта.

Податковий кодекс: нематеріальні активи — це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку.

Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»: нематеріальні активи — це об'єкти права інтелектуальної власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому законодавством, об'єктом права власності.

Отже, віртуальні й нематеріальні активи — це різні поняття. На яке з них опирається антикорупційне законодавство?

3. Криптовалюта як нематеріальний актив. Як це регулює Закон України «Про запобігання корупції»?

Декларант зобов'язаний повідомляти про:

• криптовалюти, які належать йому як нематеріальні активи,

• їхню вартість на момент виникнення права власності декларанта на них,

• дату виникнення права (власності) на них.

Однак правом власності за Цивільним кодексом є право особи на річ (майно), тобто на предмет матеріального світу. Отже, на криптовалюту як нематеріальний актив, що не має матеріальної форми й не посвідчує майнових чи немайнових прав власника, не може виникнути право власності. Відповідно, декларанта не можна зобов'язати повідомляти державу про виникнення в нього такого права.

4. Закон про віртуальні активи. Чи є вихід з цієї колізії?

Законною підставою вимагати у власників криптовалюти задекларувати свої «віртуальні» статки зможе стати закон про віртуальні активи. Для цього потрібно буде комплексно переглянути норми цивільного, фінансового та антикорупційного законодавства, щоб положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо декларування крипто валюти запрацювали.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати