Одним із ключових напрямів діяльності Асоціації правників України є законопроєктна діяльність. З постійною роботою членів АПУ народжуються головні зміни в національному законодавстві, а під їх контролем діють ключові державні органи. Ми розпитали представників Асоціації у робочих групах і громадських радах та дізналися більше про їх діяльність.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ольга Лопушанська, заступниця виконавчої директорки зі зв’язків з органами влади Асоціації правників України, членкиня Комісії з питань правової реформи при Президентові України, к.ю.н.
— Діяльність у громадських радах і робочих групах є одним з інструментів участі громадськості у прийнятті управлінських рішень. Міжнародні організації постійно наголошують на необхідності влади вести прозорий та інклюзивний діалог із зацікавленими сторонами навіть в умовах необхідності внесення термінових змін до законодавства.
Інвестуючи зусилля і час у роботу консультативно-дорадчих органів при органах влади, представники громадянського суспільства прагнуть брати участь у конструктивному діалозі і бачити результати від такого залучення. Не перестану повторювати: реальна залученість членів консультативно-дорадчих органів до підготовки і прийняття рішень влади, проведення консультацій зі стейкхолдерами до ухвалення рішень має стати нормою роботи органів влади, а не виключенням.
Руслан Сидорович, член робочої групи з реформування банкрутства в Україні, партнер Ario Law Firm
— Протягом 2020 року через карантин ми були вимушені змінити формат зустрічей робочої групи. Левова частина засідань проходила в онлайн-форматі, що безумовно мало свій вплив на результати проведеної роботи.
Разом із тим основним досягненням членів робочої групи стало напрацювання великого комплексного законопроєкту № 4409. Ним усуваються неузгодженості в діючих законах щодо банкрутства, покращується понятійний апарат, приводиться у відповідність низка положень як Кодексу з процедур банкрутства, так і інших законів відповідно до розвитку законодавства, яке відбулося з часу ухвалення КзПБ (18/10/2018 року, ред.). Наразі законопроєкт очікує свого розгляду в першому читанні та дискусії у парламентських стінах щодо поправок, яких, ймовірно, не бракуватиме.
Крім згаданого, існує ще низка менших за обсягом, але не менш важливих законопроєктів, які стосуються інституту банкрутства як юридичних, так і фізосіб.
Окремо слід виділити законопроєкт № 4220, поданий Президентом України. Він покликаний виправити недоліки, що виникли через тривале ухвалення відомого профспільноті законопроєкту №3322, що стосується підтримки бізнесу в період карантину. Тут слід нагадати, що він готувався та подавався в часи жорсткого локдауну навесні 2020 року, а до моменту свого прийняття низка його положень морально застаріли й уже не відповідали ні інтересам бізнесу, ані інтересам суспільства.
Серед важливих, на мою думку, необхідних подальших напрямів діяльності робочої групи, я б виділив такі:
- Посилення солідарної та субсидіарної відповідальності власників боржника та його керівництва перед кредиторами та розкриття «корпоративної вуалі».
- Полегшення податкових наслідків для боржників (як юридичних, так і фізичних осіб) в частині списаних (прощених) кредиторських вимог.
- Розвиток розділу санації для юридичних осіб з метою надання додаткових можливостей для відновлення бізнесу та збереження економічної активності.
- Покращення інституту неплатоспроможності фізичної особи, під яким слід розуміти:
а) полегшення доступу фізосіб до такого інституту;
б) усунення колізій всередині 4 Книги КзПБ;
в) вирішення питань доступу до інститут неплатоспроможності у разі, коли солідарними боржниками виступає чоловік та дружина.
Юліан Хорунжий, член робочої групи з реформування банкрутства в Україні, член Правління АПУ
— У 2020 році члени робочї групи детально аналізували і практику застосування Кодексу з процедур банкрутства, і спірні норми КзПБ.
Зважаючи на значну кількість учасників групи, пропозицій щодо змін КзПБ було дуже багато: починаючи від технічних правок і завершуючи поверненням до редакції попереднього Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наприклад, щодо санації, керованої боржником або процедури ліквідації за рішенням власника.
Але в результаті робочій групі все ж вдалося вийти на компромісний варіант законопроєкту без «реакційних» чи дуже дискусійних змін. У зв’язку з таким глибинним опрацюванням, проєкт № 4409 став чи не найякіснішим у порівнянні з іншими, зареєстрованими у парламенті, якими пропонуються зміни до Кодексу.
Водночас у документі, на мою думку, не достатньо приділено уваги необхідним змінам у процедурі неплатоспроможності фізичних осіб. Хоча це має свої причини, адже на момент підготовки тексту практики було занадто мало.
У будь-якому випадку, прогнозую, що у профільному Комітеті Верховної Ради України, в разі ухвалення законопроєкту в першому читанні, дискусія буде не менш палкою. І стосуватиметься вона не тільки вже запропонованих змін до Кодексу, а й нових пропозицій, особливо в частині питань, що не були враховані робочою групою.
Щодо подальшого функціонування робочої групи, то хотілося б отримувати ще більше конструктиву та залученості учасників у процеси.
Тетяна Лисовець, членикиня робочої групи з питань податкової та митної політики, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права, старша партнерка АК «Соколовський і партнери»
— Упродовж 2020 року основна моя робота стосувалася законопроєкту №1210. Серед головних здобутків — значну кількість фіскальних норм все ж вдалося пом'якшити.
Зокрема, я звертала увагу на питання адміністрування податків — початкова редакція містила однозначні порушення прав платників податків. Законодавці наші зауваження врешті почули. Зокрема, щодо строку давності. Податкова має право перевіряти діяльність підприємства за три роки. В першій редакції законопроєкту цей строк прибрали — він став просто необмеженим.
Крім того, щодо нової концепції відповідальності в податкових взаємовідносинах — ми допомогли опрацювати, розширити та вдосконалити перелік підстав притягнення платників податків до відповідальності.
Таких нюансів насправді безліч, адже «Диявол ховається в дрібницях». Ми знайшли такі дрібниці, вивчили та сприяли їх усуненню. Врешті закон значно більше спрямований на захист прав платника податків.
Щодо ключових викликів на 2021 рік:
Перше. В цьому році має прийматися закон про нульову декларацію щодо забезпечення процесу амністії капіталів. Ми в його змісті вбачаємо значну кількість небезпек для платника податків.
Щодо амністії — ми хочемо допомогти втілити її найменш в найменш проблематичному для самого платника податків варіанті. Закон має бути виписаний так, щоб запобігти зловживанням і корупційним ризикам.
Друге. Занепокоєння викликає ініціатива уряду щодо «ознак виконання трудових функцій». Нещодавно Кабмін затвердив законопроєкт про трудові відносини для захисту працівників від порушень. Через певні недоліки шкода може бути принесена безпосередньо ФОП-ам та іншим особам, які працюють за цивільно-правовою угодою. Наприклад, вони будуть вимушені працювати виключно за трудовим договором.
Третє. В першому читанні принятий законопроєкт про Бюро економічної безпеки. Слід за ним прийняли проєкт, яким визначається їх підслідність та планується внесення змін до ККУ щодо податкового шахрайства. Покарання передбачено неприпустимо тяжке — будемо намагатися пом'якшити санкції.
Попереду багато роботи.
Андрій Авторгов, член робочої групи з опрацювання законопроєктів щодо удосконалення примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, член Ради Комітету АПУ з конкурсного права, приватний виконавець, к.ю.н.
— Перед робочою групою стоять ряд важливих питань, у тому числі, щодо законодавчого регулювання виконання міжнародних зобов’язань України стосовно реформи виконавчого провадження, і, зокрема, питання запровадження автоматизованого арешту коштів боржників.
Україна обіцяла МВФ запровадити систему автоматизованого арешту коштів ще в 2015 році. Також у ратифікованому в 2020 році Меморандумі щодо отримання макрофінансової допомоги ЄС зазначається, що державні органи мають сприяти блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями та банками.
Нагадаю, що завдяки запровадженню автоматизованої системи арешту коштів боржників Хорватія всього через кілька років після її введення за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Doing Business», піднялася в 2017 році з 52 місця на 7.
Яким буде відсоток виконання судових рішень в нашій країні та як працюватиме система примусового виконання? Все це багато в чому залежить від бажання законодавців провести справжню, а не «косметичну» реформу.
Наталія Швець, членкиня громадської ради при Державній податковій службі, радниця Ario Law Firm
— На жаль, минулий «карантинний» рік вніс свої корективи й до роботи громадської ради. Відповідно, реалізація деяких планів роботи ради була відтермінована. Зокрема, перенесені деякі засідання ради, наради з представниками інших громадських рад. Вимушена констатувати, що скоротилася й кількість робочих зустрічей із керівництвом ДПС, значно була скорочена участь представників ради в інформаційних заходах тощо.
Разом із тим ми встигли обрати керівництво Ради, членів комітетів, створили декілька робочих груп. Слід зазначити, що робота в комітетах тривала, відбувався постійний моніторинг проблемних питань оподаткування, аналіз законодавства. Розглядали й звернення платників податків. Свої пропозиції ми передавали до ДПС.
Сподіваюся, що цей рік виявиться більш продуктивним і ми нарешті повернемося до очних зустрічей та нарад, активізуємо роботу в інформаційному просторі. Зокрема, будемо проводити більше інформаційних заходів: круглих столів, конференцій, форумів, а також поглибимо співпрацю з громадської ради при Міністерстві фінансів у площині захисту платників податків.
Руслана Пивоварова, членкиня громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області, адвокатка АО «Кролевецький та партнери»
— У грудні 2019 року мене було обрано до складу громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області. Враховуючи те, що це мій перший досвід роботи як представниці громадськості при органі державної влади, ще й такому соціально чутливому, як Державна податкова служба, можу поділитися такими рефлексіями щодо цього:
1. В органах податкової служби все саме так, як і здається з боку правника, що практикує у цій сфері — у посадових осіб мало простору для самостійних рішень і водночас низький рівень особистої відповідальності за такі рішення.
2. Багато моментів роботи в раді перенасичені формалізмом, так само як і в самих органах державної податкової служби. Тут я маю на увазі складання протоколів засідань комітетів, занадто формальних планів роботи тощо.
Однак є і позитивні зрушення, які у динаміці обіцяють стати трампліном для подолання вищевказаних проблем, зокрема:
1. Карантин відкрив безліч можливостей для онлайн-спілкування між платниками податків і посадовими особами органів податкової служби, що вивело його на якісно новий рівень.
2. Взаємодія органів податкової служби та інших органів державної влади стала більш ефективною.