Апеляційний суд Києва роз'яснив своє рішення про скасування заочного арешту екс-президента України Віктора Януковича.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВАКС скасував ще один вирок за декларування недостовірної інформації".
Про це повідомляє прес-служба Київського апеляційного суду.
Як зазначається, 16 листопада 2020 року Київським апеляційним судом частково задоволено апеляційні скарги сторони захисту та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань про обрання запобіжного заходу до підозрюваного Януковича В.Ф. у виді тримання під вартою, призначено новий розгляд клопотання слідчого у суді першої інстанції.
Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.
Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Київський апеляційний суд виходив з того, що прокурором не доведено факт оголошення підозрюваного Януковича В.Ф. у міжнародний розшук, як того вимагають положення ч. 6 ст. 193 КПК України.
Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється на підставі ухвали слідчого судді стосовно підозрюваного (крім неповнолітнього), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відомості про оголошення особи у розшук, у тому числі міжнародний, мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 281 КПК України).
Звертаючись до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про обрання запобіжного заходу до підозрюваного Януковича В.Ф. у виді тримання під вартою, слідчий Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань лише посилався на наявність постанови старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Деркача О.С. від 29 травня 2019 року про оголошення Януковича В.Ф. у міжнародний розшук.
Однак, в порушення вимог ст. 281 КПК України, слідчим не долучено витягу який би містив відомості про те, що Янукович В.Ф. оголошений в міжнародний розшук на підставі цієї постанови. Не надано такого витягу прокурором слідчому судді місцевого суду та суду апеляційної інстанції.
Крім того, в долучених до клопотання слідчого матеріалах міститься повідомлення Офісу з юридичних питань Генерального секретаріату Інтерполу про прийняті рішення за результатами розгляду клопотання Робочого апарату Укрбюро Інтерполу щодо оголошення у міжнародний розшук українських екс-високопосадовців та пов’язаних з ними осіб, в якому зазначено, що інформація відносно Януковича В.Ф. буде видалена із баз даних Інтерполу оскільки підпадає під дію статті 3 Статуту Інтерполу, як така, що має переважно політичний характер.
Про наявність такого рішення Офісу з юридичних питань Генерального секретаріату Інтерполу слідчий та прокурор були безперечно обізнані.
Зазначеному рішенню Інтерполу не надав оцінки і слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, залишивши поза увагою ту обставину, що за даними Інтерполу Янукович В.Ф. в міжнародному розшуку не перебуває.
Натомість, стороною захисту до апеляційної скарги долучено лист Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) від 25 квітня 2017 року за підписом Генерального Секретаріату Інтерполу, в якому зазначено, що відносно Януковича В.Ф. не розміщувалося повідомлення Інтерполу з «червоним кутом» та не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його міжнародного розшуку по лінії Інтерполу.
Кримінальним процесуальним законодавством України поняття «міжнародний розшук» не визначено, а підстави для визнання факту того, що особа перебуває у міжнародному розшуку, не регламентуються.
Тим не менш, обов’язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо).
Стороною обвинувачення ані довідки, ані витягу із бази даних Інтерполу, які б підтверджували перебування підозрюваного Януковича В.М. у міжнародному розшуку ані слідчому судді Печерського районного суду міста Києва, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Крім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки текст оригіналу ухвали, який міститься в матеріалах провадження, відрізняється від її завіреної копії, наданої захисникам підозрюваного.
Так, в резолютивній частині оригіналу ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2020 року зазначено, що до підозрюваного Януковича В.Ф. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 липня 2020 року, однак, копія ухвали, що надана стороні захисту, не містить визначення строку її дії.
Наявність дати закінчення строку дії обраного запобіжного заходу або відсутність такої дати в ухвалі слідчого судді фактично змінює суть ухваленого слідчим суддею рішення та не може вважатися опискою.
Зокрема, розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному Януковичу В.Ф., слідчим суддею також було порушено порядок, визначений ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки за результатами його розгляду застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а не обрав його, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (розгляд питання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даному етапі можливий лише за умови наявності ухвали про його обрання та після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження).
Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, дійшла висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні Януковичем В.Ф. кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Повний текст ухвали Київського апеляційного суду із зазначенням мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, якими він керувався, а також які статті закону порушено слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва та в чому полягали ці порушення, 20 листопада 2020 року внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Нагадаємо, НАЗК відмовило РСУ надати інформацію про кількість перевірок декларацій суддів.