23 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 761/29995/17 за позовом Романа Насірова до лікаря, ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України» про визнання рішення та дій незаконними, відшкодування моральної шкоди.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Визначення вартості активів АТ для вчинення значного правочину: постанова КГС ВС».
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду
Зазначається, що колегія суддів дійшла висновку, що, ураховуючи невідкладність стану, в якому перебував позивач, відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», ч. 5 ст. 284 ЦК України, ст. 8 Конвенції про захист прав і гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину (ETS-164) працівники ДУ «ННЦ «Інститут імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України мали надати позивачеві медичну допомогу без попереднього отримання його згоди або згоди його законних представників. Це узгоджується із практикою ЄСПЛ у справах «Арская проти України» (Arskaya v. Ukraine) (2014) та «Verein gegen Tierfabriken Schweiz (VgT)» проти Швейцарії (№ 2)».
Проведення комісійного обстеження позивача відбулося на підставі постанови детектива НАБУ, яка не була оскаржена. Лікарі, створюючи комісію для обстеження позивача, а також під час його обстеження діяли відповідно до постанови слідчого, виконували свої професійні обов’язки, будь-яких підстав вважати, що зазначені дії є незаконними та що внаслідок таких дій позивачеві було спричинено моральну шкоду, немає.
Аргументи позивача про незаконність дій лікаря щодо розголошення лікарської таємниці в судовому засіданні, неможливості його допиту як свідка тощо має перевіряти суд у кримінальному провадженні.
Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірні правовідносини в цій частині є цивільними. Такі відносини виникли з приводу збирання й оцінювання на предмет належності та допустимості доказів, отриманих у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного з видів судочинства.
Так, КЦС ВС рішення районного суду та постанову апеляційного суду в частині позову до лікаря про визнання незаконними дій, що полягають у розголошенні лікарської і медичної таємниці стосовно позивача під час надання показань як свідка, та відшкодування моральної шкоди, пов’язаної із розголошенням лікарської таємниці, скасував, провадження у справі в цій частині закрив.
У решті вимог рішення районного суду в частині, що не скасована апеляційним судом, та постанову апеляційного суду КЦС ВС залишив без змін.
Із повним текстом постанови Верховного Суду у справі № 761/29995/17 (провадження № 61-9493ск19) можна буде ознайомитися в ЄДРСР.
Нагадаємо, КСУ розгляне конституційність закону про ринок землі.