Повідомлення деяких засобів масової інформації про призначення Вищою радою правосуддя начебто недоброчесних суддів не відповідають дійсності, оскільки не ґрунтуються на доведених фактах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВРП наполягає на встановленні доплат до зарплати працівникам апаратів судів на період дії карантину".
Про це зазначає прес-служба ВРП.
Приймаючи рішення про внесення Президентові України подання щодо призначення судді, Вища рада правосуддя ретельно вивчає документи кожного кандидата та аналізує всю інформацію, яка їх стосується.
Зокрема, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" Вищій раді правосуддя надано повноваження ухвалювати без рекомендації чи подання ВККСУ рішення про внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді, повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності цим Законом колегією ВККСУ було визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді.
Здійснюючи ці повноваження, ВРП з’ясовує, чи є щодо кандидата відомості, які не були предметом розгляду ВККСУ чи яким Комісія не дала належної оцінки у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, що свідчили би про невідповідність кандидата критерію доброчесності чи професійної етики. Встановлює, чи є інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням того чи іншого судді на посаду. Рада перевіряє достовірність інформації, враховує пояснення кандидата на посаду судді і ухвалює законне рішення.
Так, кандидатури, щодо яких ВРП 17 грудня 2020 року прийняла рішення внести Президентові України подання про призначення на посаду судді, відповідають вимогам статті 127 Конституції України, статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У ВРП зазначили, що інформація, яку надає Громадська рада доброчесності, потребує ретельної перевірки, оскільки часто містить неправдиві дані. Зокрема, ГРД надала негативний висновок щодо судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Макаренко Інни Геннадіївни, поклавши в його основу недостовірну інформацію.
Так, повноваження судді припинилися у липні 2018 року. Рішенням колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у червні 2019 року Макаренко І.Г. визнано такою, що відповідає займаній посаді. Під час кваліфікаційного оцінювання ГРД надала висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. ГРД зазначала, що у жовтні 2017 року суддя проходила підготовку у Національній школі суддів України, проте відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у цей час вона ухвалювала судові рішення. Суддя спростувала цю інформацію, зазначивши, що насправді у відрядженні на навчанні вона була у грудні 2017 року, а у жовтні 2017 року працювала у суді. На підтвердження цього Інна Макаренко надала відповідні документи. У квітні 2020 року висновок ГРД було визнано судом протиправним та скасовано.
У Сєвєродонецькому міському суді Луганської області, як і в більшості судів України, не вистачає кадрів – наразі там працює 8 суддів (половина від штатної чисельності). Середньомісячне навантаження на одного суддю становить 128 справ. І щоб продовжувати працювати у цьому суді, Інна Макаренко мала у судовому порядку доводити, що висновок ГРД щодо її недоброчесності базується на неправдивих даних.
Нагадаємо, сімох суддів звільнено з посад за загальними обставинами.