Отримати кошти на відновлення вже зараз, не чекаючи завершення війни – можливість, яка може стати реальністю завдяки конфіскації закордонних російських активів, заморожених через війну, та передачі їх Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Відповідальність за порушення санкцій: українська судова практика".
Цей варіант має стати альтернативою репараціям, про які, як правило, домовляються по завершенню війни й на основі дво- або багато стороннього міжнародного договору, та які можуть виплачуватися не просто роками, а й взагалі десятиліттями. Про це зазначила заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра в коментарі для "РБК-Україна", повідомила пресслужба Мін'юсту.
"По-перше, ми не бажаємо чекати закінчення війни, бо ми не знаємо, коли вона закінчиться. По-друге, ми наполягаємо, що компенсацію мають отримати жертви, а держава – така ж жертва як і фізична чи юридична особа. Тому ми запропонували концепцію створення Міжнародного компенсаційного механізму", – вказала вона.
За словами пані Мудрої, найголовніше питання в цій історії – це наповнення компенсаційного фонду. Головним "донором" цього фонду має стати росія, тобто заморожені закордонні активи російського Центробанку. Щоб конфіскувати російські суверенні активи та передати їх у компенсаційний фонд, країнам потрібно внести відповідні зміни до свого національного законодавства. Для того, аби вони відповідали нормам міжнародного права, своєрідною "парасолькою", яка дозволить внести ці зміни, виступить багатостороння міжнародна угода, яка створить компенсаційну комісію та фонд.
Як зазначається, допоки ж впровадження українського компенсаційного механізму триває, у світі ведеться робота над тимчасовими рішеннями для отримання російських коштів на відновлення України.
Один із варіантів – використати російські активи, заморожені в ЄС, які продовжують приносити прибуток, на компенсацію завданих війною Україні збитків.
"Теоретично ці кошти могли б використовуватися до того моменту, коли буде створено компенсаційний механізм. До цього часу, звісно, такими прибутками можна було б користуватися, їх можна було б віддавати Україні", – вказала Ірина Мудра.
В цій історії є два можливі сценарії: реінвестування в Україну прибутків від заморожених активів рф або ж введення спеціального податку на ці прибутки.
До другого варіанту, до речі, вже вдавався уряд Бельгії, який перерахував на допомогу Україні 92 мільйони євро податкових надходжень, зібраних з заморожених активів РФ. Загалом же очікується, що заморожені активи російського Центрального банку можуть принести близько 3 млрд євро прибутку.
Наразі все ще тривають дискусії з державами-членами ЄС щодо способу використання російських активів. Водночас триває процедура ухвалення рішення держсекретарем США Ентоні Блінкеном щодо передачі конфіскованих активів російського олігарха Костянтина Малофєєва Україні.
"Ми ведемо розмову, щоб ці кошти були першим траншем до компенсаційного фонду. Це буде хороший крок, який покаже іншим країнам, що фонд та комісія мають бути. Це наша пропозиція, і зараз в США її обговорюють", – зазначила Ірина Мудра.
Крім цього, цього року у США був представлений двопалатний законопроєкт щодо використання російських суверенних активів для допомоги Україні, який має дозволити конфіскацію російських активів у США, а також запустити створення міжнародного механізму компенсації збитків, завданих Україні російською агресією.
Як зазначається, наразі в країнах-партнерах заморожено від 30 до 100 млрд доларів активів підсанкційних російських бізнесменів та олігархів. За словами Ірини Мудрої, це складніше питання, ніж конфіскація суверенних активів держави, бо захист права власності є досить чутливим питанням для деяких юрисдикцій.