ІР офіс (УКРНОІВІ) видав свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір – аранжування опери “Креонт” Дмитра Бортнянського. Про це повідомили в ІР офісі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Аксіоми авторського права".
Ініціаторами та організаторами реєстрації аранжування опери класика української музики є народний артист України Герман Макаренко і музикознавиця, докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна. Як зазначається, їм також належать майнові права на аранжування відповідно до договорів-замовлення з авторами.
Автори, які створили аранжування, – Ольга Шадріна-Личак і Артем Рощенко. Створення аранжування опери стало можливим завдяки виявленій копії рукопису зазначеної опери.
“Твори українського композитора Дмитра Бортнянського перебувають у суспільному надбанні. Реєстрація авторського права на аранжування опери “Креонт” є важливим кроком для повернення цієї опери в новій творчій інтерпретації в український культурний контекст”, – розповіла директорка ІР офісу Олена Орлюк.
Відомості про реєстрацію внесені до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та будуть опубліковані в офіційному електронному бюлетені "Авторське право і суміжні права" № 84 29 листопада 2024 року.
Довідково
Дмитро Бортнянський – український бароковий композитор, співак і диригент, який народився у 1751 році в українському місті Глухів. Свою першу оперу “Креонт” Дмитро Бортнянський написав у 25 років. Вона була створена в Італії та стала підсумком навчання у відомого італійського композитора Бальтасаре Ґалуппі. Прем’єра відбулась у Венеції в театрі Сан-Бенедетто у 1776 році. Однак рукописна партитура твору зникла і понад 200 років опера вважалася втраченою. Рукопис було знайдено в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються музично-рукописні колекції португальського королівського двору.