23 квітня 2021, 11:18

Інфляція: прогнози НБУ на 2021-2023 роки

Пресслужба НБУ

Інфляція у 2021 році становитиме 8%, але вже в першій половині 2022 року повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Економіка України після падіння в минулому році на 4% у поточному році зросте на 3,8%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2021 року, повідомляє пресслужба НБУ.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Уточнено розрахунок нормативів капіталу, ліквідності та кредитного ризику, - НБУ"

Інфляція перебуватиме вище цільового діапазону НБУ у 2021 році, але повернеться до цілі 5% вже в першому півріччі 2022 року.

Подорожчання продовольчих товарів та палива в світі, а також високий споживчий попит в Україні зумовили стрімке прискорення інфляції на початку року. За прогнозами Національного банку, пік інфляційного сплеску припаде на III квартал 2021 року передусім через низьку минулорічну базу порівняння. Проте вже восени інфляція почне знижуватися й за підсумками 2021 року становитиме 8%. Цьому сприятимуть надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту від низької бази порівняння для окремих товарів, а також підвищення облікової ставки Національним банком. Інфляція повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у першому півріччі 2022 року та закріпиться біля цілі 5% у наступні роки.

Економіка у 2021–2023 роках зростатиме стійкими темпами –  близько 4%.

За підсумками 2021 року економіка зросте на 3,8%. Головним рушієм і надалі залишатиметься споживчий попит. У 2022‒2023 роках зростання ВВП буде близьким до 4%. Поточний макропрогноз базується на припущенні про послаблення карантину "червоних зон" вже з травня та збереження формату адаптивного карантину в першому півріччі поточного року. За такого сценарію від’ємний внесок карантинних обмежень у першій половині 2021 року в річний ВВП, за оцінками Національного банку, становитиме 0,5–0,6 в. п.

Експорт та імпорт товарів у 2021 році перевищать докризовий рівень.

У 2021 році експорт зростатиме насамперед через підвищення цін на сировинні товари. Водночас у 2022–2023 роках зростання експорту припиниться, незважаючи на збільшення фізичних обсягів поставок. Натомість імпорт зростатиме впродовж 2021–2023 років, зокрема внаслідок швидкого відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Високий попит на фармацевтичну продукцію та медичне устаткування в умовах подальшої боротьби з пандемією також впливатимуть на збільшення показника.

Поточний рахунок платіжного балансу у 2021 році повернеться до незначного дефіциту (0,8% ВВП) на тлі подальшої активізації внутрішнього попиту й поступового відновлення міжнародного туризму. У 2022‒2023 роках дефіцит поточного рахунку суттєво розшириться через менш сприятливі умови торгівлі для експортерів аграрної та металургійної продукції, а також зростання споживчого й інвестиційного імпорту в умовах повноцінного відновлення економіки.

Безробіття у 2021 році скорочуватиметься помірними темпами та у 2022 році знизиться до природного рівня.

За прогнозами Національного банку, в поточному році безробіття знизиться та в середньому за рік становитиме 9,1%. З одного боку, відновлення економічної активності сприятиме нормалізації показника, з іншого – зниження гальмуватиметься значним зростанням витрат бізнесу на оплату праці. Проте вже у 2022 році очікується зниження безробіття до природного рівня – 8,5%.

Подальше пожвавлення економіки та зростання соціальних стандартів підтримуватиме підвищення доходів громадян. Номінальна зарплата у 2021 році зросте на 17,8% і на 9,7% у наступному році; реальна – на 8,6% і на 3,9% відповідно. 

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

  • Світова інфляція в зоні турбулентності

У 2021 році інфляція тимчасово пришвидшиться з низьких рівнів 2020 року як у розвинених економіках, так і в країнах, ринки яких розвиваються (Emerging Markets – EM), через підвищення цін на енергоносії та дію факторів пропозиції на окремих товарних ринках (зернових, олійних). Проте пандемія матиме довший, ніж раніше очікувалося, вплив на ринок праці та споживчий попит. Як наслідок, із вичерпанням тимчасових чинників ці фактори стримуватимуть зростання інфляції в наступні роки.

З урахуванням тимчасового характеру прискорення інфляції провідні центральні банки зможуть і надалі проводити м’яку монетарну політику. Водночас вони зменшать обсяги купівлі цінних паперів у 2022 році (ЄЦБ, Банк Японії) або ж припинять їх викуп зовсім (ФРС, Банк Англії). Натомість центральним банкам країн ЕМ, серед яких і Україна, буде важче ігнорувати сплеск інфляції у 2021 році.

  • Торгівля медичними товарами у 2020 році

Пандемія COVID-19 негативно позначилася на обсягах глобальної торгівлі товарами та послугами у 2020 році, проте активізувала торгівлю товарами медичного призначення. Більше половини обсягів світової торгівлі медичними товарами в минулому році становили фармацевтичні вироби. Ключовими гравцями на ринку медичних товарів були США, Китай та Німеччина. В Україні в минулому році зовнішньоторговельний оборот медичних товарів зріс більш, ніж на чверть, передусім за рахунок імпорту. Найбільший внесок у зростання імпорту медичних товарів мали медичне обладнання та фармацевтична продукція, експорту – фармацевтичні вироби та реагенти, що використовуються для виробництва тестів на виявлення коронавірусу.

  • Контракт на транзит газу 2019 року

Наприкінці 2019 року Україна та РФ підписали новий контракт на транзит газу, який діятиме протягом 2020–2024 років. Попри очікуване зниження надходжень за транзит в умовах активного розвитку Росією нових транзитних шляхів, він гарантував транзит через українську газотранспортну систему (ГТС) та закріпив низку вигідних для України положень. Ключовими з них є фіксація мінімальних обсягів транзиту газу за принципом "качай або плати" та відсутність прив'язки до обов'язкових закупівель Україною газу в Росії. Крім того, підготовча робота для укладення цього контракту сприяла вирішенню низки проблем енергетичного сектору, які накопичилися в попередні роки. Насамперед це стосувалося лібералізації газового ринку України та можливості надання українською ГТС нових послуг. Це разом із виконанням окремих положень контракту забезпечило прямі вигоди України в розмірі близько 0,5 млрд дол. за 2020 рік.

  • Грошова маса: розмір має значення?

У 2020 році грошова маса в Україні зросла майже на третину, продемонструвавши найвищі темпи за останні 12 років. Незважаючи на кризовий рік, левову частку цього зростання забезпечило збільшення депозитів, а саме коштів до запитання. Відсутність відпливу депозитів у кризовий рік стало однією з особливостей "ковідної" кризи. Водночас значно зросла й готівка. Підвищений попит на найліквідніші активи є типовою реакцією населення на зростання невизначеності в періоди криз і спостерігався в більшості країн світу.

0
0

Останні коментарі

Вам потрібна позика, ми пропонуємо позику з негайним онлайн-схваленням, * особиста позика * кредит компанії, * автокредитування, * студентська позика * Бізнес-позика, і т.д. ..... ми даємо від 1000 до 60 000 000 доларів. в доларах або євро наша позика надається з відсотковою ставкою в 3%, і ми можемо надати позику в будь-якій точці світу .... якщо ви зацікавлені, зв'яжіться через whatsapp: +256756543536 або електронною поштою: christharmonyloanfund@gmail.com

Додати коментар

Відмінити Опублікувати