Неможливість оскаржити у суді рішення про відмову у допуску до державної таємниці, в тому числі, через недоступність інформації, на підставі якої таке рішення було ухвалене, не становить порушення права на ефективний засіб судового захисту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Не кожен дозвіл суду на обшук є правомірним у розумінні ЄСПЛ".
Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17),передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Член парламенту Міндоуг Бастіс, коли його обрали заступником спікера, подав запит до Департаменту державної безпеки запит про свою перевірку в рамках допуску до державної таємниці.
Як зазначається, за підсумками вивчення інформації про депутата Департамент видав довідку про відмову у наданні йому допуску. Було встановлено, що той ймовірно, підтримував стосунки з особами, діяльність яких вважалася такою, що суперечить інтересам національної безпеки.
Про відмову у допуску спікер повідомив М.Бастіса і останній подав у відставку з посади заступника, а також надіслав до Департаменту держбезпеки запит про надання інформації, що стала підставою для такого рішення.
Втім, у Департаменті відмовили у задоволенні запиту, вказавши, що частина інформації в довідці була таємною. Крім того, чиновники зауважили, що довідка, як проміжний документ, не може оскаржуватися в суді. При цьому спікер також відмовився надати копію свого рішення про відмову у наданні допуску пану Бастісу.
Читайте також: "Безсторонність: об’єктивний та суб’єктивний критерії нагадав ЄСПЛ".
Депутат подав позов проти парламенту та Департаменту держбезпеки до адміністративного суду. Він скаржився на необґрунтованість висновків довідки та відсутність письмового рішення спікера про відмову в наданні допуску. Але суди, в тому числі вищий адміністративний, встановили, що довідка Департаменту, оскільки вона є проміжним документом і не несе правових наслідків, не може бути оскаржена в суді, а рішення спікера не підпадало під сферу державного управління і не могло бути розглянуте адміністративними судами.
Бастіс склав повноваження депутата парламенту та звернувся до Європейського суду з прав людини.
Так, посилаючись на статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) разом зі статтею 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що він не міг захистити себе від тверджень у довідці Департаменту державної безпеки.
Але суд у Страсбурзі констатував відсутність порушень конвенційних гарантій.
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.