У Франції існує принцип недоступності людського тіла, згідно з яким людина не може ставати об’єктом договору або контракту. І з точки зору французького законодавства, коли батьки укладають угоду з сурогатною матір’ю, дитина потрапляє в таку саму ситуацію. Фактично ця купівля-продаж нічим не відрізняється від торгівлі людьми.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Україна оскаржила рішення ЄСПЛ щодо закону про люстрацію".
Відтак у Франції існує заборона на сурогатне материнство. Аби пізнати радість батьківства французи змушені звертатися по допомогу до інших країн. Але на батьківщині їх чекають проблеми реєстрації: жінка, що не народжувала, не визнавалася матір’ю дитини. Вона може бути «легалізована» лише через процедуру усиновлення.
Розвіяти сумніви у правомірності визнання в національному законодавстві законних відносин між дитиною, народженою за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, і передбачуваною матір’ю, вирішив Касаційний суд Франції, звернувшись до Європейського суду з прав людини із запитом № P16-2018-001, передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
У запиті було поставлено два блоки запитань:
- При відмові у внесенні в реєстр народжень, шлюбів і смертей докладної інформації свідоцтва про народження дитини, яка народилася за кордоном внаслідок домовленостей про гестаційне сурогатне материнство, оскільки в свідоцтві позначається «передбачувана мати» як «законна мати», та при визнанні реєстрації, оскільки в сертифікаті позначається «передбачуваний батько», хто є біологічним батьком дитини, чи перевищує держава-учасниця свої межі розсуду відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод? Чи необхідно у зв’язку з цим встановлювати відмінність залежно від того, чи була дитина зачата з використанням яйцеклітини «передбачуваної матері»?
- У випадку ствердної відповіді на будь-яке з двох вищезазначених питань, чи матиме передбачувана мати можливість усиновити дитину свого чоловіка, біологічного батька, що є засобом встановлення правових відносин між матір’ю та дитиною для того, щоб забезпечити дотримання вимог статті 8 Конвенції?».
Нагадаємо, стаття 8 гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя:
- Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
- Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Читайте також: "Описки в судовому рішенні можуть становити порушення Конвенції, - ЄСПЛ".
Проаналізувавши наявну практику, суд у Страсбурзі зауважив, що право на повагу до приватного життя дитини, народженої за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, вимагає, щоб національне законодавство передбачало можливість визнання законних відносин батьки-дитина між передбачуваною матір’ю, зазначеною як «законна мати» у свідоцтві про народження, офіційно виданому за кордоном.
З консультативним висновком про визнання в національному законодавстві законних відносин батьки-дитина між дитиною, народженою за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, і передбачуваною матір’ю у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.