Виконання рішень ЄСПЛ зазвичай асоціюється з виплатами багатотисячних грошових компенсацій заявникам, на користь яких Страсбурзький суд ухвалив рішення. Однак окремі рішення вимагають вжиття заходів загального характеру, зокрема внесення змін до законодавства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На виконання низки рішень ЄСПЛ уряд подав законопроект, яким пропонується внести зміни щодо 3 блоків питань.
По-перше, адміністративний арешт пропонують не застосовувати за діяння у сфері обігу наркотичних засобів, водіння без ременів безпеки та шоломів, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях (за Кодексом України про адміністративні правопорушення).
Також законопроектом пропонується скоротити строки на апеляційний перегляд постанови про накладення адмінарешту (3 дні після надходження справи до апеляційного суду замість 20). Тут варто звернути увагу, що звичною практикою є недотримання суддями процесуальних строків, що для них встановлені. Більше того, апеляційна скарга на постанову по КУпАП подається через суд І інстанції. Саме на етапі пересилання справи найчастіше порушуються процесуальні строки. Цю проблему автори законопроекту не пропонують усунути.
По-друге, врегульовано питання продовження запобіжного заходу до початку підготовчого судового засідання, під час нього, а також в апеляційному та касаційному провадженнях.
Дійсно, після рішення КСУ від 23 листопада 2017 р. №1-р/2017 суддя на підготовчому засіданні втратив законодавчі повноваження продовжувати існуючий запобіжний захід обвинуваченому. Автори законопроекту ніби й вирішують цю проблему, та водночас чомусь не вилучають положення закону, яке визнане неконституційним.
По-третє, найбільш дискусійною позицією є можливість заміни довічного позбавлення волі менш суворим покаранням. Це питання не стільки юридичне, скільки політичне. Громадяни держави постійно будуть вимагати, щоб усі, хто вчинив найбільш жорстокі злочини, були назавжди ізольовані від суспільства. Ця проблема пов’язана з грою політиків на почуттях жертв злочинів. І жодні наукові напрацювання про ресоціалізацію та перевиховання засуджених довічників цього не виправлять.
Водночас пропоновані зміни є позитивними та узгоджуються з тенденцією гуманізації кримінального права. Звісно, слід ретельно узгодити всі законодавчі формулювання, оскільки існуючий текст змін до кримінального закону наштовхує на думку, що особа після 10 років відбутого покарання може претендувати на вихід на свободу.
Підсумуємо. Тенденція внесення змін до чинного законодавства з тим, щоб виконати рішення ЄСПЛ, є позитивною, однак кращим для іміджу держави на міжнародній арені буде мінімізувати дії, які будуть визнаватися порушенням прав людини.