Уже декілька років у Європі ведуться дискусії щодо того, чи слід посилити захист прав адвокатів. Рада Європи (РЄ), яка охоплює 47 держав-членів, включаючи Великобританію, розглядає питання про те, чи вимагають урегулювання новими правовими документами постійні напади на адвокатів. Про це повідомляє британський юридичний журнал The Law Society Gazette.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Чим керуються клієнти при виборі адвоката?"
Іншими словами, чи достатньо рекомендацій РЄ 2000 р. «Про свободу професійної діяльності адвокатів» разом із правами, закладеними в Європейській конвенції з прав людини, щоб гарантувати, що адвокати не страждають, виконуючи свої обов’язки?
У новому звіті РЄ під назвою «Техніко-економічне обґрунтування нового, обов’язкового чи факультативного європейського правового документа про професію адвоката» ідеться про те, що права адвокатів потребують нової обов’язкової конвенції, орієнтованої саме на юристів. Незважаючи на назву і на те, що він написаний як технічний звіт для техкомітету, це один із найкорисніших документів про європейську юридичну професію за довгий час. Одним зі співавторів є англійський адвокат Джеремі Макбрайд.
Звіт щодо прав адвокатів корисний з багатьох причин. По-перше, у ньому розповідається про насильство та загрози, із якими стикаються адвокати: вбивства та напади; перешкоджання зустрічам з клієнтами; моніторинг зв’язку, обшук будинків та підприємств; примушування адвокатів свідчити проти своїх клієнтів; використання дисциплінарних процедур для виключення тих, кого влада вважає політично небажаним; створення організацій, які не є достатньо незалежними для захисту своїх членів – правників.
Кожна з цих категорій справ задокументована визначеними випадками. У звіті йдеться, що неможливо точно окреслити кількість таких випадків, оскільки в Європі чи у світі це стосується не лише адвокатів, а й правозахисників та суддів. Тому часто напади відстежуються за допомогою інших колективних мандатів.
Наступною корисною функцією звіту є збір списку, а також аналіз та порівняння наявних міжнародних стандартів щодо юристів. Їх не так багато: Основні принципи ООН щодо ролі юристів, рекомендація РЄ від 2000 р., робота Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), статути та принципи таких організацій як Адвокатська Рада, юридичні товариства Європи та Міжнародна асоціація адвокатів.
Звіт розкриває перелік тих справ ЄСПЛ, де були згадані корисні для юристів стандарти, які формують прецеденти. Також звіт об’єднує в одному документі резюме всіх справ ЄСПЛ, що стосуються прав адвокатів. І хоча їх можна знайти в окремих довідниках, підготовлених ЄСПЛ, коментарях до статей 6 та 8, у цьому звіті РЄ вони вміщені в єдиному документі.
Можна зробити висновок щодо різноманітності причин, через які наявні документи не є достатніми для захисту адвокатів. По-перше, рекомендація РЄ від 2000 р. не підлягає обов’язковому виконанню та не охоплює всіх прав, що перебувають під загрозою. По-друге, Європейська конвенція з прав людини, не є конвенцією, спрямованою спеціально на адвокатів, що теж не робить необхідного фокусу, наприклад, тому що деякі права повинні забезпечуватися клієнтами адвокатів, а також тому, що вона є дуже громіздким механізмом для виконання: можуть бути затримки на чотири-шість років до винесення рішення, а після винесення рішення може пройти ще кілька років до його виконання.
Питання щодо того, як посилити захист прав європейських адвокатів вирішити важче, ніж можна собі уявити. По-перше, деякі терміни, що належать до прав адвокатів, такі як незалежність та хто може кваліфікуватися як адвокат, важко визначити, враховуючи різноманітні домовленості в Європі. По-друге, з огляду на наявні порушення факультативної рекомендації 2000 року, можливо, буде занадто очікувати від держав-членів РЄ згоди на зобов’язуючий документ, який можна розробити та прийняти. По-третє, деякі вважають, що певний набір стандартів швидко застаріє, оскільки професія постійно змінюється, і вузькі означення принципів стануть неактуальними. По-четверте, як розробити механізм застосовування будь-який нового документа щодо прав адвокатів, беручи до увагитиск на ресурси РЄ?
Незважаючи на перераховані проблеми, у звіті РЄ робиться висновок про потребу нового інструменту. Документ також надає посилання на збірник прав адвокатів та те, як вони його дотримуються на сьогодні. В інтересах усіх правників є реалізація висновків цього звіту у формі створення нового механізму захисту прав адвокатів.