Про це 11 квітня спільнота Європейської Бізнес Асоціації поінформувала керівництво Міністерства фінансів України під час зустрічі Митного комітету Асоціації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оскільки центральний апарат Державної митної служби тільки 11 квітня повноцінно відновив свою роботу, Асоціація скористалась можливістю адресувати усі наявні наразі питання та проблемні моменти, пов’язані з роботою митниці, до Мінфіну. Втім, сподіваємось на відновлення діалогу в онлайн режимі з керівництвом та фахівцями Держмитслужби безпосередньо.
Наразі найбільшою проблемою для бізнесу є відсутність централізованого офіційного джерела, де б з’являлися оперативні сповіщення про усі зміни у митній сфері. Наразі, на жаль, регіональні митниці можуть по-різному трактувати нові правила та вимагати різні пакети документів, через що компанії не розуміють, як проводити митне оформлення. Багато питань викликають Постанови №236 та №330 та запропоновані правила спрощеного митного оформлення.
Ситуація ускладнюється також і тим, що деякі спеціалісти компаній та фахівці Держмитслужби знаходяться в евакуації і їм доводиться дистанційно проводити оформлення вантажів та спілкуватися між собою. Як застосовувати спрощення, як заповнювати декларації – на жаль, наразі у відкритих джерелах немає єдиного підходу та чіткої інформації.
Представники Міністерства фінансів наголосили, що наразі Постанова №330 ще не набрала чинності, тож керуватися необхідно положеннями Постанови №236. Минулого тижня відповідне роз’яснення центрального апарату Держмитслужби було надане усім регіональним митницям. До того ж, 5 квітня вступив в силу Закон №2142-ІХ, який надає пільги підприємствам, що користуються спрощеною системою оподаткування.
Інше важливе питання, що обговорювалось, це перелік критичного імпорту. Затверджений список товарів критичного імпорту, що не доповнювався з 28 березня, дуже заважає проводити зовнішньоторговельні операції. Поточні обмеження по критичному імпорту фактично паралізують зовнішньоекономічну діяльність. В Асоціації розуміють, що це був вимушений екстрений крок, спрямований на недопущення відтоку валютних коштів за кордон. Втім, в Асоціації сподіваються, що настав час суттєво послабити ці обмеження. Асоціація вдячна Міністерству фінансів за готовність підтримати бізнес у діалозі з Мінекономіки та Нацбанком щодо лібералізації валютних обмежень. Часом компанії не можуть знати заздалегідь свої потреби для забезпечення виробничих процесів імпортними деталями, що виходять з ладу, окрім того, міжнародні компанії можуть імпортувати не тільки товари, але й послуги, наприклад з ремонту устаткування чи обладнання. До того ж, наявність такого переліку робить проведення зовнішньоторговельних операцій більш часоємним через додаткові контролюючі дії з боку банків. Окрім цього, необхідно надати чіткі роз’яснення банкам щодо того, що якщо у переліку наявний 4-значний УКТ ЗЕД код, то під валютні обмеження потрапляють всі товари, які ввозяться по такому коду.
Було також порушене питання нетарифного регулювання, яке по-різному описане у Постановах №236 та №330. Так, згідно з положеннями Постанови №330, нетарифне регулювання залишається для тих компаній, що перейдуть на спрощену систему митного оформлення, яка в тому числі включає податкові спрощення. У той же час, при стандартному способі митного оформлення – звільнення від нетарифного регулювання не передбачаються. На думку бізнес-спільноти такий підхід є несправедливим по відношенню до компаній, які з тих чи інших причин не зможуть перейти на спрощену систему митного оформлення. Відтак, бізнес пропонує скасувати нетарифне регулювання на період військового стану для всіх товарів, в не залежності від того, який спосіб митного оформлення вони оберуть – стандартний чи спрощений. Також бізнес має проблемні кейси з товарами, що були ввезені до 24 лютого, по яких була відстрочка платжів, і які зараз не потрапляють до переліку критичного імпорту. Втім, вони також і не можуть бути розмитнені за старою процедурою, оскільки видача ліцензій та інших дозвільних документів призупинена.
Бізнес розуміє, що прийняті поспіхом зміни до законодавства не ідеальні і можуть викликати подібні колізії. Тому сподівається, що вирішити проблемні питання окремих компаній та індустрій можна буде на рівні Постанови Кабінету Міністрів, оскільки наразі така можливість швидкої зміни правил нетарифного регулювання у Уряду є.
Ще одне питання, що обговорювалося, це юридичне закріплення заборони імпорту з російської федерації Постановою №426 від 9 квітня 2022 року. Фактично, торгівля з рф була зупинена ще з 2014 року, втім юридичної заборони не було. Наразі ж Постанова передбачає заборону ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Відповідно, у бізнесу виникає пересторога, чи не означатиме така заборона необхідність обов’язкового надання оригіналу сертифікату походження для усіх товарів, що ввозяться на територію України. Тому у бізнесу є питання до трактування цієї заборони та особливостей виконання даної Постанови. В Асоціації сподіваються на сприяння Мінфіну у отриманні відповідного роз’яснення від Мінекономіки, яке буде надзвичайно актуальним для бізнесу, митниці та банків, аби унеможливити двояке трактування цієї норми.
Представники Міністерства фінансів пообіцяли бізнесу посприяти у налагодженні ефективної комунікації з боку Держмитслужби. Це може бути спеціальний розділ на сайті ДМС, де будуть оперативно публікуватись усі оновлення та роз’яснення, на які бізнес зможе посилатися при заповненні декларації чи комунікації з регіональними митницями. Також Асоціація направить перелік проблемних питань для реагування.
В Асоціації тішаться з того, що Мінфін надзвичайно зацікавлений у відновленні роботи бізнесу та уважно прислухається й бере до уваги усі зауваження та коментарі від компаній. ЄБА обов’язково передасть пропозиції та проблемні кейси і розраховує на подальше плідне спілкування у робочому режимі для їхнього врегулювання. В Асоціації дуже дякують Денису Улютіну, Юрію Драганчуку та особливо Олександру Москаленку за приділений час та увагу до проблем та питань, що виникають у бізнесу внаслідок російської агресії.