Недоліки застарілої системи сплати відрахувань за приватне копіювання та репрографічне відтворення, відсутність ефективного механізму контролю за розподілом роялті між авторами, проблему інтернет-піратства, а також шляхи реформування системи управління авторськими правами та необхідність впровадження прозорих механізмів авторських зборів обговорили учасники круглого столу «Реформа авторського права: як забезпечити інтереси бізнесу та авторів?», що був проведений 10 лютого 2021 р. Європейською Бізнес Асоціацією.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська виступила у ролі модератора заходу та зазначила, що бізнес стурбований необґрунтованим збільшенням зборів, а самі автори неодноразово звертали увагу на проблеми, що унеможливлюють отримання роялті за їх правами. «Згідно з дослідженням, що проводилося на замовлення ЄБА, лише 16% користувачів відео та 13% користувачів музики завантажують їх з платних ресурсів. Відповідно, з’являються проблеми з піратськими версіями та порушеними правами авторів». — повідомила експертка.
У рамках заходу організатори представили для перегляду низку відеороликів. Перший містив звернення авторів, українських та зарубіжних музикантів до Президента України щодо критичної ситуації у музичній та концертній індустрії стосовно збору та розподілу авторських роялті. Друге відео зняли представники бізнесу, що сплачує необхідні збори, але занепокоєний непрозорістю цієї системи. Позиція авторів полягає у тому, що не забезпечено прозорий розподіл роялті між авторами, відсутня ясність у процедурі акредитації комісією організацій колективного управління (ОКУ), а підвищення зборів зробить законослухняний бізнес ще більш неконкурентоспроможним.
Лідер гурту «Друга Ріка», генеральний директор ГО «УААСП» Валерій Харчишин акцентував увагу на процедурі акредитації ОКУ та відзначив, що УААСП не отримала акредитацію у частині публічного виконання та публічного сповіщення творів. «На мою думку, крокам до акредитації нашої організації заважає воля міністерств. Наразі система ОКУ викликає недовіру. Проблема полягає у визначенні того, кого ми наділяємо правом збирати та розподіляти роялті. Якби у нас все було, як цивілізованому світі, в Європі, це питання взагалі не виникло б. Нам зараз дуже важливо зібрати авторів і роз’яснити, чому ми маємо об’єднуватися навколо авторської спільноти, а не навколо окремих осіб», — зазначив спікер.
Соліст гурту «Антитіла», молодіжний посол UNICEF в Україні, співзасновник БФ «Вільні ЮА» Тарас Тополя відмітив: «Ми розуміємо, що креативна індустрія бере початок від першоджерела, яким є авторський акт. Коли людина створює щось нове, вона змінює цей світ. Це фундамент і основа. Далі цей фундамент проростає певною надбудовою, яка має монетизувати авторський акт і створювати можливості для його подальшого розвитку. Якщо надбудова працює непрозоро, творчий акт занепадає і стагнує». Співак розповів, що дотримуючись чіткої програми діяльності, ГО «УААСП» має договірні відносини з іншими світовими організаціями авторів, що дозволяє їй представляти сотні тисяч творів. Крім того, ця спільнота має цифрові договори з Google та Spotify. «І все це було перекреслене під час так званої акредитації. Ті надбання, що є у нашої організації, нівелюються, натомість акредитація надається організаціям, які були створені за декілька місяців до процедури акредитації, в яких превалюють певні комерційні інтереси, однак вони мають ресурси впливати на чиновників та узурпувати систему і виключити з цього поняття прозорості», — додав музикант.
Директор Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (CISAC) по Східній Європі Мітко Чаталбашев навів статистичні дані щодо авторського збору в інших державах. Наприклад, Польща отримує 80 млн євро на рік, зокрема з музики — 20 млн євро, Угорщина — 40 млн євро, Білорусь — 2 млн євро. Україна ж знаходиться у топі списку порушників авторського права. Схожа ситуація склалася в Туреччині, Казахстані і Молдові. «З точки зору авторів, їм потрібна сильна організація для комунікації, і монополія у цій сфері може принести користь, адже сильна представницька спільнота може бути хорошим контролюючим органом. Наразі, оцінюючи стан захисту авторських прав в Україні, можна сказати, що навіть процес акредитації зроблено не по-європейські, а по-українськи. Комісія з акредитації сформована нераціонально. Потрібен незалежний орган, який буде відповідати зрозумілим та чітким визначеним критеріям», — зазначив Мітко Чаталбашев.
Євген Школа, який представляв компанію «Samsung Electronics Україна» та є учасником Комітету побутової електротехніки Асоціації, переконаний, що система збору за копіювання та й взагалі система у сфері авторських та суміжних прав потребує реформування. «Проблема йде з суті самого збору, адже спочатку він вводився як один з механізмів боротьби з піратством, а потім під його дію потрапили нові продукти, носії, і зараз цей перелік дуже великий, що призводить до того, що виробнику треба сплатити і за обладнання, і за пристрої тощо. На жаль, наші суди, коли розглядають спори щодо колективного управління, керуються висновками експертів, які не завжди можуть дослідити функцію копіювання. І рішення суду іноді бувають незаконними, бо стосуються сплати збору за пристрої, які навіть не мають функцій запису. Ми підтримуємо легальний контент і стрімінгові сервіси, через які можна сплачувати роялті напряму авторам, і сподіваємося, що держава зверне на це увагу», — пояснив пан Школа.
Голова комітету інтелектуальної власності АПІТУ, представник компанії «Інвестком» Генадій Сможевський відзначив, що стосовно приватного копіювання є проблема сірого та чорного імпорту. В Україні не менш як за 26% товарів, які підпадають під сплату збору, при імпорті цей збір або не сплачують, або сплачують у зменшеному розмірі. «ОКУ не може знайти і стягнути з таких імпортерів збір, адже він стягує лише з білих імпортерів. Приклад нашої компанії показує, як маючи гарне місце на ринку, можна швидко скотитися через значне підвищення зборів та неконкурентне середовище. Ми зверталися до органів щодо боротьби з сірим ринком, але нічого не було зроблено. Ми не отримали жодного нормального звіту щодо діяльності ОКУ в питанні, куди йдуть кошти, які ми сплачуємо», — зазначив пан Сможевський.
Менеджер комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова поділилася поглядами бізнес-спільноти щодо процедури акредитації та зборів у авторському праві: «Однією з перших проблем є те, що інтереси бізнесу в комісії не були представлені жодним її членом, їх просто не враховували. По-друге, далеко не все обладнання, яке ОКУ визначило як пристрої для збереження файлів, насправді є таким (наприклад, телевізори чи медіа-плеєри). Дуже багато запитань до тарифів та переліку обладнання».
Спікер відзначила, що проблема для законослухняних компаній полягає у тому, що підвищення зборів підвищить вартість техніки, і це призведе до неспроможності легального бізнесу конкурувати з нелегальними виробниками чи імпортерами. «Ми вважаємо, що держава має зосередити увагу на популяризації платних, легальних ресурсів, які сплачують необхідні роялті авторам, і усуненні нелегального контенту. Також варто розвивати стрімінгові ресурси, щоб забезпечувати справедливі та прозорі механізми комунікації», — підсумувала експерт.
