6 жовтня 2023 року Асоціація правників України провела в Києві XVI Щорічний форум з корпоративного права. Серед учасників та доповідачів були провідні юристи, науковці, представники профільних та міжнародних організацій, представники органів держвлади та бізнесу, ЗМІ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривав захід Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM. Він розповів, що Україні є, що запропонувати світу з погляду інструментів інвестування в нашу державу: «Створення та діяльність української компанії в багатьох випадках простіша та більш гнучка, ніж у багатьох наших західних партнерах. Наше законодавство за останній час суттєво покращилося, нам є, чим пишатися».
Зміни
Перша сесія стосувалася змін, що насуваються. Її модераторками були Анна Бабич, виконавча партнерка, керівниця практик корпоративного права, злиттів та поглинань AEQUO, та Марія Орлик, керуюча партнерка Київського офісу CMS Reich - Rohrwig Hainz. Зокрема, учасники обговорили питання рекодифікації цивільного законодавства, адаптації законодавства до положень права ЄС, а також стану та перспектив регулювання інститутів спільного інвестування.
Олексій Кот, заступник голови робочої групи з оновлення цивільного законодавства, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України, професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України, розповів про законопроєкт №6013, зазначивши, що його ідея полягає в тому, щоб саме зберегти рамки Господарського кодексу України. Водночас у Верховній Раді до нього подано понад 1000 пропозицій (сам законопроєкт готується до другого читання).
Анна Артеменко, керівниця Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС, розповіла, що до того, як Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, питання євроінтеграції фокусувалося лише на двосторонній торговельній угоді між Україною та ЄС, яка давала великі економічні процеси.
«Що змінилося після того, як Україна отримала статус кандидата? Станом на сьогодні угода визначає лише ці двосторонні зобов’язання. А статус кандидата говорить про те, що Україна по факту має законодавчо наблизитися, тобто це вже переговорні розділи», – пояснила вона, додавши, що новий статус України передбачатиме, що наша держава має починати процес імплементації, зокрема законодавства, який є новим і не передбачений зобов’язаннями угоди.
За словами пані Артеменко, інтеграційні зобов’язання відповідно до угоди розподілені на три блоки – захист прав акціонерів, кредиторів тощо, зобов’язання щодо бухгалтерського обліку та розвитку практик корпоративного управління.
Також вона зазначила, що незабаром мають бути оцінки адаптації українського законодавства до вимог ЄС – від Єврокомісії та Кабінету Міністрів України (self-screening).
Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов розповів, що багато чого вдалося імплементувати завдяки новому закону про акціонерні товариства, зокрема щодо питань, пов’язаних із реалізацією прав акціонерів.
За його словами, залишився нерозв’язаний момент із директивою про права акціонерів, яка містить окремий розділ, коли акціонером виступає інституційний інвестор: «Якщо інвестиційні фонди або Пенсійний фонд є власниками акцій, коли вони виступають як акціонери, то там є ряд додаткових вимог – що вони мають або не мають робити з погляду того, як реалізовувати права акціонера, розуміючи, що в цьому випадку вони фактично є номінальними акціонерами, бо реальними ж акціонерами є інвестори тих інвестиційних фондів, управління якими здійснює управління відповідно компанія з управління активами».
Облік часток у ТОВ
Далі відбулося інтерв’ю з командою НДУ на тему обліку часток у ТОВ у Центральному депозитарії та інших можливостей. Інтерв’юером був Володимир Ігонін, партнер, керівник корпоративної практики «Василь Кісіль і Партнери».
Команду НДУ представляли Марина Адамовська, членкиня Правління, та Наталія Шевченко, начальниця Управління з методології та корпоративних відносин. За словами пані Адамовської, метою новації є на законодавчому рівні запропонувати тим ТОВ, які турбується про те, щоб їх право власності було збережено, гарантований захист від несанкціонованої зміни права власності. Наталія Шевченко ж зазначила, що незабаром має з’явитися проєкт змін до порядку функціонування облікової системи часток, де зміни стосуватимуться питань застави.
Також у НДУ поділилися перевагами обліку часток ТОВ і ТДВ у Центральному депозитарії – зокрема, це високий рівень IT-безпеки, гарантоване дотримання режиму обмежень на частки товариств, дієвий механізм гарантування виконання зобов’язань за правочинами щодо часток тощо, – та ключовими моментами, а саме доступними тарифами, можливістю учасника обслуговувати рахунок в обраній депозитарній установі або Центральному депозитарії, а також добровільним, можливим зворотнім переходом до ЄДР.
Технології
Друга сесія стосувалася корпоративного права і технологій. Її модераторкою була Марія Орлик, керуюча партнерка Київського офісу CMS Reich - Rohrwig Hainz. Учасники, серед іншого, обговорили питання E-voting, смарт-контрактів, використання технологій на основі blockchain в корпоративних відносинах тощо.
Сергій Бондаренко, радник МЗС з цифрової трансформації, розповів, серед іншого, про питання смарт-контрактів, зазначивши, що наразі юристам (і не тільки) потрібно вивчати нові цифрові технології, хоча в юридичній площині там є ще ряд викликів. За його словами, смарт-контракт – це програма, яка невідворотно виконає все, що в неї запрограмовано, тому необхідно вносити все, що потрібно, на самому початку, оскільки всі подальші зміни відбуватимуться досить важко.
Ольга Терефенко, партнерка юридичної компанії Грейвіті, зазначила, що юристи мають адаптовуватися до нових реалій так само, як і клієнти: «Колись для нас система Ліга, Юконтрол були достатньо прогресивними, а зараз кожен юрист їх використовує – і вони дуже допомагають у перевірці клієнтів тощо. Тобто такі речі стали для нам щоденною практикою, проте є процеси, які потребують розвитку інструментаріїв».
Вона також розповіла, що Велика Британія наразі є однією з топових країн, які активно впроваджують штучний інтелект для спрощення всіх можливих процесів – аналізу документів тощо. Крім цього, в США є відповідні стартапи, які допомагають юристам аналізувати контракти.
Також на панелі виступили Марина Адамовська, членкиня правління НДУ, та Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який розповів про вивчення НКЦПФР іноземного досвіду проведення загальних зборів акціонерних товариств без фізичної присутності учасників.
Відбудова та розвиток
Третя сесія мала тему: «Корпоративне врядування: рішення для відбудови та розвитку». Її модерував Володимир Ігонін, партнер «Василь Кісіль і Партнери», член Ради директорів Професійної асоціації корпоративного управління. Учасники, зокрема, обговорили питання нових принципів ОЕСР та інших трендів у світі, корпоративного врядування в державних і комунальних підприємствах тощо.
Наталія Шевченко, начальниця Управління з методології та корпоративних відносин, корпоративна секретарка Національного депозитарію України, звернула увагу на роботу корпоративних секретарів.
За її словами, тиждень тому вже з’явилися вимоги до них: «Я вважаю, що роль корпоративного секретаря в товаристві взагалі важко переоцінити, але чомусь ці люди є непомітними. Комісія створила вимоги та методичні рекомендації. Вимоги, на мій погляд, є досить формальними, а от уже методичні рекомендації мають більше спільного з тим, що дійсно потрібно знати людині, щоб бути ефективним на посаді та виконувати функції так, щоб приносити користь своїй компанії».
Пані Шевченко сказала, що корпоративний секретар – це по суті людина, яка повинна, крім того, щоб бути професійною, підготовленою, мати знання з погляду законодавства, але й мати гарно розвинені комунікаційні навички.
Оляна Гордієнко, ексголова Наглядової ради Укрексімбанку, радниця з корпоративного управління групи компаній ICU (виступала онлайн), вказала, що метою першої реформи законодавства щодо корпоративного управління було чіткість розмежування функцій власника, органів, які виконують регуляторні функції тощо. Вона сказала, що наразі замість того, щоб розв’язувати вже зрозумілі питання, які виникли на практиці з того, як були розподілені під час першої хвилі реформи, новий законопроєкт щодо цих питань знову перебудовується.
Іншим питанням є політика власності. На думку пані Гордієнко, відсутність чіткого розуміння та прописаної загальної політики власності створює проблеми для державного сектора загалом.
Член Наглядової ради Укргідроенерго Віталій Кушніров зазначив, що цього року було ухвалено рішення щодо створення нового комітету Наглядової ради, який опікуватиметься питаннями стратегічного та сталого розвитку: «Так ми вже закладаємо певні речі, які прив’язуємо до окремих питань, пов’язаних із екологічними ризиками. Паралельно під час повномасштабної війни ми почали впроваджувати автоматизовану систему оцінки ризиків, яка має дати відповіді – думаю, що з наступного року – щодо тих питань, які стосуються екології».
Анна Лазуренко, директорка з юридичних питань «Нібулон», розповіла про ситуацію в компанії, а саме про успадкування її Андрієм Вадатурським після трагічної загибелі його батьків унаслідок російського ракетного удару в серпні 2022 року. За її словами, компанія лише починає виходити на нормальний рівень роботи в складних умовах воєнного часу.
Також на панелі виступив Юрій Мартинюк, депутат Львівської міської ради, адвокат, який розповів про кейс щодо корпоративного врядування на муніципальному рівні та наголосив на актуальності питання політики власності. Зокрема, він зазначив, що комунальні підприємства сприймаються не як бізнес, а як фактично продовження управлінської моделі для забезпечення життєдіяльності міста.
Інвестиційна привабливість
На четвертій сесії, модератором якої був Сергій Бенедисюк, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A LCF Law Group, учасники панелі поговорили, зокрема, про роль приватних інвестицій у відбудові країни, страхування воєнних та політичних ризиків для інвесторів, міжнародні програми підтримки для бізнесу тощо.
За словами пана Бенедисюка, іноземні інвестори починають вірити в перемогу України над російськими окупантами, є певний інтерес до нашої держави в різних галузях: «Такі сегменти, як, наприклад, аграрний сектор, альтернативна енергетика – зокрема, тут бачу певне пожвавлення». Він також наголосив, що про інвестиційну привабливість потрібно думати вже зараз.
Тарас Єлейко, керівник групи взаємодії з посередниками і фасилітаторами приватного сектору Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору», розповів, що наразі в Україні виникла доволі цікава ситуація: йде війна, але з погляду економіки країна дуже змінилася.
За його словами, в країні повністю змінилася логістика: «Якщо колись ми були все-таки пострадянською економікою, а експортноорієнтованою була аграрна промисловість, була металургія, то зараз, імовірно, нам доведеться повністю перебудуватися. Дай Бог, щоб відкрилися порти. А, припустимо, якщо війна буде довший період часу. Нам доведеться мати колосальну перебудову та зміну структури економіки – від великих підприємств ми переходитимемо до малих і середніх підприємств. А куди будемо переходити, знову-таки, до глибшої переробки тієї є аграрки?».
Він вказав, що те, що в Україні будуть бачити, – це зміна структури та величезний попит на інвестиції. Хоча Тарас Єлейко зазначив, що є великий попит і на внутрішні інвестиції, які відбуваються. Зокрема, в Україні наразі бум на реєстрацію ФОПів: «Тобто в нас загалом виходить велика зміна економічної кон'юнктури з погляду великого бізнесу до малого та середнього, які більше динамічні, можуть швидше орієнтуватися до змін і логістично швидше переміщатися в межах країни. І зараз є велика інвестиційна привабливість з погляду малого та середнього бізнесу – інвестицій проходить дуже багато. Це підтримується й західними партнерами».
Далі виступила Олена Дума, голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Вона зазначила, що за роки незалежності України багато майна та активів було ліквідовано та виведено, що призвело до втрат. Зокрема, було порушено десятки тисяч кримінальних справ, хоча, на думку голови АРМА, державні та правоохоронні органи мають дивитися на те, щоб для злочинця наступала не лише юридична, а й економічна відповідальність.
«Тут є важливою роль АРМА, оскільки є момент розшуку та виявлення того активу або майна, яке може бути потім заарештовано. І здебільшого кінцевий результат ефективності для держави, коли сам арештований актив передається в управління центрального органу виконавчої влади, який має певні функції», – вказала пані Дума.
За її словами, в АРМА докладають зусиль для співпраці з правоохоронними органами, щоб максимально виявити та розшукати активи. До того ж перед АРМА є виклики під час війни, оскільки акцент іде саме на розшук та виявлення активів російської федерації та білорусі.
Прочитати бліцінтерв’ю з пані Думою можна за посиланням.
«Мало кому відомо, що АРМА відіграє надважливу роль у санкційному механізмі. Після рішення, наприклад, РНБО та відповідного указу президента України про введення санкцій щодо певних осіб саме за запитом Міністерства юстиції АРМА допомагає, передає інформацію за запитами, які надалі є підставою для формування та внесення відповідного позову до ВАКС (Вищий антикорупційний суд – ред.). І саме ВАКС потім схвалює відповідне рішення щодо конфіскації санкційних активів», – розповіла Олена Дума.
Крім цього, вона повідомила, що АРМА стикається з багатьма викликами, які потребують врегулювання, зокрема, на законодавчому рівні (наприклад, щодо санкційного механізму): «Є дискусії, який центральний орган виконавчої влади може здійснювати санкційні механізми. Моя позиція як керівника зрозуміла. Я буду відстоювати позицію, оскільки є певні колізії, коли в АРМА в управлінні вже є активи, які, наприклад, арештовані в межах кримінальних проваджень у 2017-2019 рр. І насправді вони на сьогодні можуть, наприклад, бути продубльовані в рішеннях РНБО та указами президента, І вони можуть бути не на 100% корправ, і навіть не на 50%, а, наприклад, міноритарними. Тому повинні бути забезпечені певні правові підстави та встановлені законодавчі правила – як передаються ці активи з одного органу в інший, який орган ними буде управляти чи реалізовувати тощо».
Також, на її думку, необхідно на рівні держави розв’язувати питання, чи потрібно змінювати процеси, коли актив уже є інвестиційно привабливим, дає певні результати у вигляді щомісячних платежів.
«Коли, наприклад, забезпечуються робочі місця та сплачуються податки – чи необхідно зупиняти такі процеси лише з тією метою, щоб певну частину корправ передати в управління іншого центрального органу виконавчої влади? Тут держорганам потрібно підходити до цього питання консолідовано, виважено, співпрацювати з представниками Верховної Ради, Кабміну, а також ухвалювати такі державницькі рішення, щоб від цього вигравала лише держава, щоб були забезпечені правові права власників і щоб Україна від цього отримувала максимально ефективне управління та надходження до бюджету», – вказала голова АРМА.
Окремо вона наголосила на тому, що на Україну чекають великі виклики, зокрема на міжнародній арені щодо внесення змін до директив, міжнародних конвенцій тощо.
Альона Суміна, експертка Управління правових питань та регуляторної політики, UkraineInvest (виступала онлайн), розповіла про зміни в законодавстві щодо інвестицій. Серед іншого, вона виокремила новацію – інфраструктурний блок. Так, для інвестора може бути збудована необхідна інженерно-транспортна інфраструктура або вона може компенсована за рахунок держбюджету, якщо інвестор підготує відповідний пакет документів.
Також на заході виступили Валентина Гречка, партнерка інвестиційної компанії INTELEVRAZ, членкиня Ради Спільноти Аспен Інститут Київ, ексчленкиня наглядової ради АТ «Дніпровська ТЕЦ», та Євген Шакотько, керівник напрямку регуляторної політики та зв'язків з органами державної влади, Advantage Ukraine.