Міжнародна торгівля
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Третю сесію форуму (на другому дні заходу) модерували Ольга Костишина, радниця LCF Law Group, та Остап Подвірний, член Ради Відділення АПУ у Львівській області, керівник відділу ЗЕД супроводження та міжнародних арбітражів МХП. Сама сесія стосувалася міжнародної торгівлі в поточних реаліях.
Остап Подвірний вказав, що наразі в МХП інтенсивно розвивається практика: якщо на початок повномасштабної війни був лише один арбітраж, то наразі кожного року є 5-7. Водночас компанія самостійно займається доадміністративним врегулюванням.
Серед іншого, учасники заходу розглядали проблемні питання щодо угод про вільну торгівлю, міжнародних комерційних арбітражів, відновлення Україною торгівельних розслідувань тощо. Ірина Павленко, партнерка First Chair Legal, заступниця голови Відділення АПУ у Львівській області, торкнулася питання угод про вільну торгівлю.
Вона нагадала, що ЄС продовжив лібералізацію мита ще на рік: «За загальним правилом, Угода про Асоціацію до повномасштабної війни передбачала тарифні графіки, коли ставки мита на українські товари знижувалися кожного року. Також були встановлені певні квоти, які стосувалися, зокрема, аграрної продукції... Угода про лібералізацію була вже двічі продовжена».
Пані Павленко зазначила, що на яйця, цукор, кукурудзу, птицю, овес, крупу та мед було накладено захист від «надмірного імпорту», якщо обсяги в певний період досягають певного рівня на основі середнього арифметичного обсягів імпорту, зареєстрованих у період з 01.07.2021-13.12.2023 рр.
Також з Україною лібералізувало мито Сполучене Королівство. Так, найближчим часом має бути підписана угода №3, яка стосуватиметься скасування всіх ввізних мит і тарифних квот упродовж 5-и років (до 31 березня 2029 року). Виключенням тут є яйця та продукти з м'яса птиці – скасування буде до 1 квітня 2026 року.
Водночас в України, розповіла Ірина Павленко, є й інші угоди про вільну торгівлю, які теж скасовують велику кількість мит. Так, у 2023 році наша держава оновила угоди з Північною Македонією та Молдовою (з останньою починається співпраця вже за правилами ЄС, а не СНД).
Крім цього, на фінальному етапі вже ратифікована угода з Канадою, а також очікується ратифікація з Туреччиною, яка ще була анонсована у 2020 році (дозволить, зокрема, використовувати турецький текстиль), країнами ЄАВТ (Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія) та ОАЕ.
Ольга Костишина розповіла, що, серед іншого, Мінекономіки відповідає за угоди про вільну торгівлю, проводячи торгові розслідування. Також є міжвідомча комісія з питань міжнародної торгівлі, до якої може звернутися бізнес щодо питання розслідування.
За її словами, з початком воєнного стану бізнес стикнувся з багатьма викликам. Водночас дана комісія не розпочала свою роботу на початку повномасштабного вторгнення, а активізувалася надалі лише під тиском бізнесів та вузькопрофільних спеціалістів.
Анжела Махінова, партнерка Sayenko Kharenko (виступала онлайн), зазначила, що антидемпінгові та компенсаційні заходи є важливими для українського бізнесу: «Дуже дивно чути іноді підхід комісії та Мінекономіки про те, що їх потрібно обмежувати з погляду застосування. В принципі інструмент прямо дозволений Світовою асоціацією торгівлі й широко використовується всім світом, у тому числі торговими партнерами проти українських компаній. По суті це єдиний важіль національних товаровиробників, єдина можливість захистити себе від імпорту».
Пані Махінова також вказала, що якщо у 2022 році зупинявся імпорт, були логістичні проблеми, відповідно змінилися обсяги імпорту в багатьох галузях, то зараз у компанії бачать, що з грудня 2022 року імпорт почав відновлюватися: «Наші національні товаровиробники мало того, що стикнулися з воєнними проблемами, так ще й є питання імпорту, а належного захисту від держави немає».
Вона розповіла і про деякі розслідування до повномасштабного вторгнення рф. Зокрема, існує проблема: Мінекономіки та міжвідомча комісія з питань міжнародної торгівлі досі не визначилися, що робити проти рф та білорусі: «Зрозуміло, що наразі діють обмеження проти рф, а кордон із білоруссю закритий. Але коли глобально йде мова про агресію, то, мабуть, говорити про скасування якихось заходів проти таких країн, як рф і білорусь, не зовсім етично та не відповідає національним інтересам. Але позиція міністерства та комісії дещо неоднозначна. Є приклади, коли міністерство порушувало перегляди проти рф та білорусі – й продовжувало заходи. А є приклад розслідування по єврорубероїду, який був проти рф. Тут міністерство закрило це розслідування без застосування заходів, посилаючись на те, що санкції діють і так, тому не потрібно застосовувати заходи».
Надія Микієвич, старша юристка INTEGRITES, розповіла про міжнародні комерційні арбітражі (захист українських виробників та експортерів).
Зокрема, вона навела перелік законодавчих обмежень на ділову активність із представниками рф:
1) постанова НБУ №18 від 24.02.2022 щодо заборони фінустановам здійснювати валютні операції, учасниками яких є особи, що пов'язані з рф;
2) постанова КМУ №187 від 03.03.2022 щодо встановлення мораторію на добровільне та примусове виконання грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є росія або особи, що пов'язані з державою-агресором;
3) закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» – заборона на примусове виконання судових і арбітражних рішень на користь осіб, афілійованих із рф, у тому числі на користь кредиторів, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях, кінцевими бенефіціарними власниками, учасниками або акціонерами є громадяни росії або юридичні особи, зареєстровані за законодавством росії;
4) постанова КМУ №426 від 09.04.2022 про заборону ввезення товарів із рф.
Павло Лебедєв, радник AGA Partners, розкрив тему захисту українських експортерів.
Серед іншого, він розповів, з якими проблемами стикався бізнес загалом із початку повномасштабного вторгнення, нагадавши про блокування портів, логістичний колапс на західному кордоні та дунайських портах, питання із зерновим і гуманітарним коридорами, імпортні обмеження ЄС та їх держав-членів, перевірки експортерів тощо.
Пан Лебедєв зазначив, що станом на сьогодні виросла в рази кількість арбітражних спорів: «Команда була в шоці, бо кожні 3-4 дні був новий арбітраж. Це безпрецедентне зростання ринку».
Крім цього, він назвав найпопулярніші категорії справ у компанії в арбітражах у 2023 році:
- непоставка/неприйняття – 41 (30%);
- оплата – 34 (24%);
- простій – 25 (18%);
- форс-мажор – 11 (8%);
- якість – 9 (6%);
- укладання контракту – 6 (4%);
- кількість – 5 (4%);
- фракт – 4 (3%);
- інше – 4 (3%).
За його словами, середня сума спору: GAFTA – $2,8 млн, LCIA – $2,5 млн, ad hoc – $1,6 млн, SCC – $1,6 млн, FOSFA – $1,1 млн, RSA – $1,1 млн, МКАС при ТППУ – $0,5 млн, LMAA – $0,5 млн.
Депозитарій
Після третьої панелі зі спеціальною доповіддю «Нові механізми захисту корпоративних прав у системі Центрального депозитарію та можливості здійснення гарантованих розрахунків часток товариств з обмеженою/додатковою відповідальністю» виступили Олексій Тарасенко, член правління Національного депозитарію України, та Олександр Панченко, радник голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Вони розповіли, що облікова система часток є сукупністю інформації, записів про частки ТОВ і ТДВ на рахунках власників, інформації про товариство, власників часток, обмеження прав власників тощо. Зокрема, експерти наголосили на таких ключових можливостях:
1) присутня добровільність – перехід до облікової системи часток здійснюється за одностайним рішенням учасників товариства + відображення норм у статуті;
2) можливий зворотний перехід з облікової системи часток до ЄДР;
3) облікова система часток не є депозитарною системою;
4) в ЄДР відображається інформація про облік часток в обліковій системі;
5) інформація про власників часток товариства розкривається в публічному доступі тощо.
Також вони розповіли про уповноважені депозитарні установи, наголосивши, що ці установи мають право ініціювати відкриття рахунків учасників товариства в обліковій системі часток і здійснювати операції щодо відповідних рахунків. Так, уповноважена депозитарна установа:
1. Відповідає вимогам Центрального депозитарію:
1) має чинну ліцензію на депозитарну діяльність;
2) має належне програмне та технічне забезпечення, належні канали зв'язку;
3) до особи не застосовано санкції або інші обмеження по закону.
2. Має договір із Центральним депозитарієм про взаємодію.
Виконання рішень
Четверта сесія стосувалася проблематики примусового виконання рішень. Її модерував Зорян Маковецький, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області. Учасники, зокрема, обговорили такі питання:
- судове стягнення заборгованості як альтернатива виконавчим написам;
- баланс прав боржника та гарантій виконання рішення;
- звернення стягнення на предмет іпотеки під час (дії) воєнного стану;
- банкрутство: судовий контроль щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника (концентрація спорів, виконання судових рішень), вплив воєнного стану;
- особливості виконання судових рішень під час воєнного стану;
- виконавчий напис нотаріуса під час дії воєнного стану. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання під час дії воєнного стану.
Назар Мужик, адвокат, керуючий партнер групи компаній «Аксіліум», розкрив тему виконавчих написів. Він розповів, що за 2020-2021 рр. нотаріусами було вчинено майже 500 тис. виконавчих написів. З них більша частина – це виконавчі написи, вчинені на кредитних договорах і не посвідчені нотаріально.
«На початку повномасштабного вторгнення (березень 2022 року) ми мали на примусовому виконанні по всій Україні 652 тис. виконавчих написів (більшість – на кредитних договорах). Це викликало великий резонанс, а законодавець мав у це втручатися. З літа 2022 року набрали чинності зміни до закону «Про виконавче провадження», які фактично заборонили відкриття нових виконавчих проваджень на підставі таких виконавчих документів. Заборона відкриття є лише на час воєнного стану, з чого можна зрозуміти, що законодавець не поставив на «стоп» цей інструментарій», – розповів він.
За словами адвоката, такий інструмент суттєво – в тій чи іншій конфігурації – полегшив би життя кредиторам. Наприклад, непрацюючий NPL-портфель банків зараз за даними НБУ становить, сказав він, близько 36% від загальної кількості кредитів.
«Це досить великий показник, із цим потрібно щось робити, бо це історія про платоспроможність банків, тобто загальне здоров’я економіки. Якщо банки не матимуть інструментарій, як повертати свої борги, то NPL-портфель буде рости – й нічого доброго з цього не буде», – заявив Назар Мужик.
Арсен Бурко, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області, розповів аудиторії про питання невиконання судових рішень:
«Ми розуміємо, що без належного функціонування судової системи не можемо будувати правову державу. Нічого не змінилося у цьому плані в період війни. Звісно, є нюанси, але ми мажмо все одно забезпечувати належне виконання судових рішень – тільки так ми зможемо забезпечити дотримання верховенства права та закону в державі. Статистика – бачимо з року в рік – виконання судових рішень становить орієнтовно 3-5%. Це мізер».
За його словами, необхідно посилювати систему примусового виконання й збільшувати відсоток виконаних судових рішень, тому що кредитор, який звертається до суду, завжди має отримати задоволення й відновлення свого порушеного права.
Приватний виконавець також вказав, що з початком повномасштабної війни держав внесла зміни до процедури примусового виконання: «На мою думку, зміни дещо порушили баланс прав боржника та гарантій забезпечення виконання судових рішень. Терези схилилися на сторону боржника». Він зазначив, що формула «баланс прав боржника та гарантій виконання рішень» має бути спрямована на беззастережне та неухильне виконання рішення та визначених ним зобов’язань. Водночас пріоритетом діяльності держави має бути запровадження, доповнення, удосконалення ефективних механізмів примусового виконання.
Крім цього, пан Бурко наголосив на необхідності розвитку інституту приватних виконавців, яким, на його думку, потрібно давати більше повноважень.
Роман Посікіра, адвокат, керуючий АБ Романа Посікіри, торкнувся питання мораторіїв (а саме проблематики іпотеки по споживчих кредитах). Наприклад, за його словами, незрозуміло, яке майно підпадає під нього. Також не передбачено момент із тим, що робити, якщо боржник не проти закрити борг – пан Посікіра зазначив, що є можливість лише внести зміни в кредитний договір, але «тут історія на межі законності». Вирішити це питання, на його думку, можна, зокрема, змінами до законодавства.
Василь Артимович, голова Господарського суду Львівської області, розповів про вплив війни на розгляд справ на банкрутство. За його словами, в перші місяці повномасштабної війни (до травня 2022 року) не було ні заяв, ні представників щодо даних справ, але далі ситуація почала розвиватися.
Так, у суді станом на перше півріччя 2022 року по надходженню заяв про банкрутство фізособі – була 21 заява. У 2023 році цих заяв було 26, а станом на сьогодні – 32 заяви. Якщо ж говорити, про юридичних осіб, то у 2022 році було всього 10 заяв, у 2023-му – 13, а зараз – 33.
«Вплив як загально економічної ситуації, так і «правового туризму» (релокація). Справ про банкрутство не меншає. Є багато справ про неплатоспроможність фізичних осіб», – розповів він.
Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н., голова підкомітету з виконавчого провадження, Комітету Асоціації правників України з конкурсного права, проаналізував особливості виконання судових рішень під час воєнного стану. Зокрема, він поділився деякими рішеннями судів і законами.
Наприклад, у Законі України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 №3048-IX йдеться про те, що на сьогодні чинною залишається заборона звернення стягнення на пенсію і стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни рф).
Водночас, як зазначається в законі, виконавець має право звертати стягнення на заробітну плату інші доходи боржника, а фізособи-боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що впродовж одного календарного місяця не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати, встановленого законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (7100.00 х 2 = 14200.00 грн).
Окремо пан Авторгов торкнувся питання неможливості перерахування у виконавчому провадженні стягнутих коштів в іноземній валюті. Так, у постанові НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи і період запровадження воєнного стану» йдеться про те, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц) у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
За словами приватного виконавця, перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена в резолютивній частині судового рішення, на думку ВС, не вважається належним виконанням судового рішення.
Далі відбувся благодійний аукціон – на придбання засобів РЕБ і системи охолодження для спецавтомобіля для підрозділів правників Артема Донця й Олександра Кадієвського.
Лоти були такими:
- 1 лот – книга «Східно-Західна вулиця» британського юриста Філіпа Сендса, який має львівське коріння + зустріч з автором книги за кавою у Львові + книга про польсько-американського правника Рафала Лемкіна, яка вийде незабаром (15 000 грн);
- 2-й і 3-й лоти – два тенісні м’ячики з автографом української тенісистки Еліни Світоліної (по 25 000 грн кожен);
- 4 лот – копія карти поділу росії з кабінету начальника ГУР Кирила Буданова з його автографом (25 000 грн);
- 5 лот – футболка збірної України з футболу (футболіста Олександра Зінченка) 2020-2021 рр. із надписом «Слава Україні! Героям слава!» (33 000 грн).
Перспективи та ШІ
П’ята сесія, модерував яку президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM Микола Стеценко, мала тему: «Юрбіз: «Наскільки глибока безперспективність»». Серед іншого, учасники панелі розглянули питання впливу війни на український юридичний бізнес (чи досі тримаються юридичні компанії), росту юридичного ринку, чи відбувається зміщення економічних центрів, чи є кадрова криза і як мотивувати юристів, а також чи зможе штучний інтелект змінити юрринок і замінити фірмам працівників.
Чи тримаються юридичні компанії? Роксолана Костур, членкиня Правління АПУ, партнерка АО «Матвіїв і партнери», відповіла, що український юридичний ринок є дуже залежним від загального стану економіки: «Ми завжди наздоганяємо. Спочатку закінчуються гроші в наших клієнтів, а потім вони закінчуються в нас. Таке відбулося на початку повномасштабного вторгнення, коли була криза й повне нерозуміння. Далі всі оговталися й зрозуміли, що потрібно взяти себе в руки, адже це надовго, та сприйняти це все як виклик».
За її словами, криза в українському юридичному ринку почнеться приблизно восени цього року: «Вона й зараз є, але все відбувається по синусоїді. На це впливає багато чинників. Зараз є велике виснаження в економіці. Ми спостерігаємо, зокрема, по наших клієнтах: є брак трудових ресурсів, людей – відповідно зупиняються різні галузі. Це як доміно тягне за собою зупинку всіх процесів. Нас це наздожене приблизно восени».
Крім цього, пані Костур розповіла про напрями роботи компанії, зазначивши, що за останні місяці значно збільшився обсяг кримінальних справ (якщо раніше було 40%, порівняно з іншими практиками, то зараз понад 60%). Запитання, за її словами, в тому, що цей напрям залишиться й надалі, але чи буде оплачуваним.
Серед інших практик – банкрутство (це нова практика – за словами партнерки, кількість таких справ буде збільшуватися) та судова (рідкістю є запити щодо інвестування).
Ірина Брилянт, членкиня Правління АПУ, керуюча партнерка BRYLIANT LAW GROUP, розповіла, що в компанію повернулося багато податкових справ, що дуже відчувається: «Ми виживаємо на наших постійних клієнтах. Спад в їхніх доходах відповідно відображається й на нас, тому що постійно переглядаються умови співпраці – і в принципі не хочемо працювати безоплатно. Ми хочемо знайти цей баланс у роботі, щоб не втратити клієнта, закривши його потреби, але й зберегти кошти, щоб наша робота не знецінювалася… Зараз здорожчується рівень життя, що також відчуває компанія».
Також, за її словами, є багато справ у судах, пов’язаних із війною, що для компанії є новим досвідом. Пані Брилянт вказала, що наразі, зокрема, є великий запит на консультації.
Ярема Кондратюк, керуючий партнер Kodary Partners Law Firm, відповів, що наразі є практика, зокрема, щодо консалтингу, повертається податковий напрям, однак ще не було ухвалено рішення, щоб «заходити» в інші практики. Водночас у компанії активно розвивають співпрацю з колегами з Польщі щодо супроводження бізнесів – в основному на рівні консалтингу.
Водночас Світлана Сергєєва, членкиня Правління АПУ, партнерка АО «Юридичне бюро Сергєєвих», розповіла, що на початку вторгнення Одеса ніби «завмерла», але з початком роботи зернового коридору компанії, які займаються супроводом гравців ринку, «ожили» й наразі мають роботу. Вона розповіла, що, оскільки клієнти компанії мають роботу, юристи теж мають змогу нормально працювати.
«Є податкові запити, оскільки ведеться тиск на бізнес. Однак є запит і на арбітражну практику, медіацію», – вказала вона, додавши, що запит на медіацію поки що є поступовим.
Іван Городиський, віцепрезидент АПУ, керуючий партнер Dexis Partners, розповів, що компанія активно залучає підрядників, які допомагають у роботі над індивідуальними кейсами. Також є перспективний напрям, пов’язаний з «оборонкою», однак є нюанс: хоча багато клієнтів «заходять» в Україну з такими кейсами, але й присутній відтік таких справ за кордон.
Водночас багато чого, за його словами, залежить і від держави, зокрема, в напрямі експорту технологій: є перетік IP і корпоративних структур за кордон.
Своєю чергою Микола Стеценко розповів, що зміни були відчутними в транзакційних практиках – минулого року в цьому напрямі був деякий спад.
Багато чого залежить, за його словами, й від виборів президента в США, оскільки на цей період інвестори перебувають в очікуванні, що безпосередньо впливає й на юридичні фірми.
«Судові практики, як і завжди, стабільніші, тримаючи фірму на плаву. На жаль, деякі проєкти закінчуються угодами, тому юристам доводиться шукати нові. Водночас в останні декілька тижнів видно, що трохи є надія на відновлення: наша фінансова практика постраждала минулого року, але наразі завантажена, зокрема, питаннями реструктуризації. Далі вже піде консалтинг», – сказав він.
А що зі штучним інтелектом? Ярема Кондратюк вказав, що в Kodary Partners Law Firm не використовують ШІ, але розвиток технологій покаже, куди ШІ «заведе світ»: «Важко сказати, коли я перейду на ШІ. Нам вочевидь доведеться це робити, але є певні застереження, серед яких найбільше говорять про deepfake (коли система може видавати себе за людину), галюцинації та неточності… Є питання упередження моделей. Усе рівно це є технологічною розробкою – і в процесі розробки модель може мати ті чи інші упередження. Є два види машинного навчання – під наглядом і без нагляду. Думаю, що для юридичної професії моделі, які без нагляду, можливі для використання, але є небезпечними».
Також, за його словами, з використанням ШІ виникають питання щодо прав інтелектуальної власності та приватності – особливо персональних даних.
«Чи забере роботу ШІ в правників? Думаю, що найбільші ризики тут для джуніорів, тому що на сьогодні це та технологія, яка може це зробити. Є загроза, що в нас унаслідок запровадження ШІ в юркомпаніях (приватних практик) забере роботу – інхауси, найімовірніше, почнуть активніше впроваджувати ШІ, ніж ми. В них проблем з етикою, вони не роблять білінг на основі затраченого часу, не матимуть етичних проблем з аргументацією того, як формувався результат, який ми продаємо клієнту», – сказав він.
Іван Городиський розповів про результати дослідження компанії з Центром Дністрянського щодо застосування ШІ в кримінальному судочинстві.
За його словами, відбувалося опитування суддів. Одне із запитань стосувалося того, в яких сферах вони бачать застосування ШІ.
«Результат такий: жодна з чотирьох сфер, які ми пропонували, не набрала понад 50%. Зараз можна констатувати, що в правничому середовищі є скепсис: понад 50% не вважає, що ШІ може десь застосовуватися. Найбільше скепсису щодо кримінального права. 46% вважають, що найбільшою сферою, де можна бути застосування ШІ в Україні, є судочинство у справах про адмінправопорушення. Ця тенденція загалом наростає у світі. Далі йдуть цивільні, господарські та адміністративне – там практично 36% вважають, що ШІ може бути застосованим», – наголосив віцепрезидент АПУ.
Світлана Сергєєва зазначила, що активно почали використовувати ChatGPT студенти, які, з одного боку, не дуже зважають на правильне написання, зокрема, курсових робіт, використовуючи ШІ: «ChatGPT вигадує різні закони, кодекси, конвенції… Майбутнім колегам потрібно, якщо вже використовують ШІ, перевіряти інформацію. Це говорить, що на сьогодні система є не настільки якісною, але з плином часу ставатиме кращою».