На екваторі онлайн-проекту Асоціації правників України з ВС і АРССУ учасники вебінару дізналися про ефективні способи захисту прав та інтересів. Про практику Великої Палати Верховного Суду у таких справах розповів четвертий спікер - Дмитро Гудима, суддя ВП ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "АПУ & ВС: третій вебінар і ключові тези".
Запис вебінару можна переглянути за посиланням.
1. Принцип реєстраційного підтвердження права володіння. Що це?
У своїх постановах ВП ВС сформулювала принцип, відповідно до якого, власник здійснює реєстрацію права власності у державному реєстрі - цей запис засвідчує хто та відколи є володільцем відповідного об’єкту нерухомості.
Особливість: наймач житла має право тимчасового володіння. При цьому, постійне - залишається за власником.
2. Яке майно можна витребувати? Загальні вимоги та мета віндикації
Предметом позиву є вимога про повернення майна до незаконного володільця. При цьому, важливо, щоб особа, від якої витребовується майно, була його власником.
При цьому, пан Гудима нагадав, що поділ або об’єднання земельних ділянок не є перешкодою для захисту права власності.
3. Чи є альтернатива витребуванню?
Відповідно до практики ВП ВС, часто замість такої вимоги заявляються інші: про усунення перешкод, про визнання права власності та будь-які інші, які спрямовані на обхід застосування статей 387-388 ЦКУ. Пан Гудима звернув увагу на те, що ВС раніше вже заявляв, що правила реституції можуть бути застосовані лише до сторін недійсного правочину, відповідно, вимога може бути скерована. При цьому, вона не може застосовуватися, як підстава для повернення майна.
Суддя підкреслив - захист прав особи, яка вважає себе власником можливий виключно шляхом віндикаційного позову.
4. Неодноразово відчужене майно. Як витребувати та чи потрібно оскаржувати "перше рішення"?
По-перше, варто не забувати про принцип реєстраційного підтвердження. Відповідно ж до практики ВС, особа може повернути майно, що їй належить, без огляду на кількість спроб відчуження. Оскаржувати рішення владних інституцій, при цьому, не потрібно - це неефективний спосіб захисту прав.
5. Реалізовані правозастосовні акти - чи потрібно оскаржувати їх?
Ні. Крім того, закон також не вимагає визнання незаконності таких рішень (відповідно до Постанови ВП ВС, 11.02.20, справа №922/614/19).
6. Чи завжди вимога витребувати = зобов’язати повернути майно?
Ні. Відповідно до постанови ВП ВС, у разі задоволення позову про витребування, суд саме витребує таке майно на користь позивача (Постанови ВП ВС, 14.11.18, справа №14-108цс18).
7. Чи є позов про виселення негаторним?
Так. Власник житла таким чином вимагає усунення перешкод у розпорядженні своїм майном.
8. За правилами якого судочинства заявляти вимогу про звільнення майна з-під арешту?
Його визначення залежить від низки чинників. Отже, якщо позивач - особа яка не є боржником, то вимога розглядається у порядку цивільного судочинства. Якщо ж мова йде саме про боржника — спір вважається публічно-правовим і розглядається адміністративним судом.
А оскарження постанови про арешт майна відповідно до судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні відбувається відповідно до цивільного судочинства.
Наостанок, суддя Великої Палати Верховного Суду відповів на запитання від глядачів вебінару.
З презентацією Дмитра Гудими можна ознайомитися за посиланням.
Наступний вебінар відбудеться 28 квітня. Про практику Касаційного господарського суду у складі ВС щодо земельних спорів розповість Юрій Чумак.