Особа, яка проживала однією сім’єю та вела спільний побут відноситься до членів сім’ї загиблої особи та має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сім’ї»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "КАС ВС розглянув спір між релігійними громадами щодо порядку користування культовими спорудами"
Про це йдеться у повідомленні відділу узагальнення судової практики 7ААС.
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулось.
Згідно з довідкою про проходження військової служби, виданої військовою частиною (в/ч) пп В1428, старший солдат, що була матір’ю позивача, проходила військову службу в період із 05.02.2015 по 18.11.2015 у в/ч В2405, в/ч В1428.
18.11.2015 у Новоайдарському районі Луганської області під час виконання обов`язків військової служби в зоні проведення вона загинула, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. У свою чергу, обставини загибелі матері позивачки підтверджуються різними відомостями, зокрема сповіщенням про смерть (загибель) від 20.11.2015, виданим начальником штабу військової частини п/п В1428; довідкою про обставини травми старшого солдата від 03.02.2016 №104, виданої командиром військової частини п/п В1428, лікарським свідоцтвом про смерть №268 від 19.11.2015, виданим Луганським обласним бюро СМЕ.
Позивач звернулась до Красилівського районного військового комісаріату Хмельницької області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та надала відповідний пакет документів. Проте у листопаді 2016 року за вих.№1372/1 від 10.10.2016, позивачка отримала повідомлення від Міноборони України в особі Красилівського районного військового комісаріату Хмельницької області згідно з яким, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, відповідно до протоколу від 19.08.2016 року №70, розглянувши подані документи дійшла висновку про відмову їй у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Постановою суду 1 інстанції від 17 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови доньці загиблої у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її матері під час виконання обов`язків військової служби, а також скасував згадане рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов`язав відповідача розглянути повторно заяву позивачки.
Натомість Міністерство оборони України не погодилось з таким рішенням та оскаржило його в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний адміністративний суд змінив рішення суду першої інстанції та зобов`язав відповідача призначити та виплатити доньці загиблої одноразову грошову допомогу у розмірі п`ятисоткратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку із загибеллю її матері під час виконання обов`язків військової служби, як члену сім`ї загиблої.
Суди вказали, що згідно зі ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. За змістом ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Так, відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Отже, оскільки суди встановили, що загибла проживала разом з донькою та вела спільне господарство, що підтверджується довідкою від 08.12.2015 N 5576, виданою житлово-експлуатаційною конторою Красилівської міської ради, тому суди зробили висновок, що донька була членом сім`ї загиблої та має право на отримання грошової допомоги.
Крім того, у зв’язку з тим, що суд 1 інстанції дійшов висновку, що не може підміняти відповідача та зобов`язав останнього розглянути повторно заяву позивача, апеляційний суд зазначив, що ефективним способом захисту є зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачці.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду погодився з правовим висновком апеляційного суду, вказавши, що відповідач протиправно ухилився від призначення одноразової грошової допомоги, а тому у спірному випадку належним способом захисту порушеного права є саме зобов’язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
Апеляційний та касаційний адміністративні суди підкреслили, що засіб юридичного захисту має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулось.
Повний текст рішень можна знайти за посиланням, справа № 822/630/17
Нагадаємо, суддю Вищого адміністративного суду України звільнено у відставку.