Сьогодні, 11.06.2020 р., відбулася презентація дослідження «Медіавідкритість судів України: результати всеукраїнського опитування працівників і працівниць судів України, 2019 рік».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Медіавідкритість судів України» - щорічне дослідження, яке вже третій рік поспіль проводиться громадською організацією «Вектор прав людини» в межах проекту «Суд людською мовою». Дослідження дозволяє не лише окреслити стан справ поточного року, а й проаналізувати динаміку як напрям роботи задля захисту права на справедливий суд. Воно проводилося ГО «Вектор прав людини» у партнерстві з Радою суддів України, Національною школою суддів України та Фондом імені Фрідріха Еберта в Україні.
На початку заходу із вітальними словами виступили Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини», координаторка проекту «Суд людською мовою», співавторка дослідження, Назарій Боярський, член Правління ГО «Вектор прав людини», співавтор дослідження, Богдан Моніч, голова Ради суддів України, Оксана Шамрай, к.ю.н., начальник відділу Національної школи суддів України, а також Олена Давліканова, проєктна координаторка Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Так, голова РСУ акцентував на покращенні якості ведення сторінок судів у соціальних мережах, а пані Шамрай розповіла про роботу НШСУ під час карантину, зокрема про запуск різноманітних курсів та програм онлайн, а також анкетування.
У свою чергу Олена Давліканова розповіла про роботу Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, а Валерія Рибак - про те, як взагалі відбувалася робота над опитуванням, які актуальні статистичні дані щодо комунікаційної роботи судів, тактики та стратегії, які обирають суди у комунікації з громадськістю, особливості внутрішньої комунікації суду, а також порівняла дані з опитування із 2017 та 2018 рр. За її словами, дуже важливим є і те, що відбувається після самого дослідження (яке складається із 7-и розділів), зокрема, як суди використовують рекомендації з нього на практиці.
Так, опитування проходило онлайн впродовж місяця. У ньому взяли участь 217 чинних судів на підконтрольній території України (із 675 наявних; 32%), зокрема, Вищий антикорупційний суд, апеляційні суди - 30 із 37 (81%), місцеві суди - 186 із 637 (29%). У процесі дослідження було виявлено, що 72% судів віддають перевагу Facebook, 8% користуються YouTube, а 5% судів мають власний аккаунт в Instagram:
(для перегляду натисніть на зображення)
При цьому єдиний суд серед тих, що взяли участь у дослідженні, який застосовує Linkedin, - П’ятий апеляційний адміністративний суд. Єдиним судом апеляційної ланки серед тих, що взяли участь у дослідженні, який не застосовує Facebook, є Третій апеляційний адміністративний суд. Більшість судів (131 суд із опитаних) присутні у одній соціальній мережі - Facebook, проте 26 судів користуються декількома комунікаційними майданчиками, з них:
- Вищий антикорупційний суд;
- суди апеляційної ланки - 9 судів;
- місцеві суди - 16 судів.
Цікавим є і розділ, присвячений питанню внутрішньої комунікації в судах. За словами пана Боярського, основні дії, які застосовують суди для налагодження внутрішньої комунікації, такі:
- навчання з працівниками(-цями) суду - 68 судів (29%);
- збори працівників(-ць) суду, робочі наради - 60 судів (28%);
- підтримання комунікації між працівниками(-цями) судів без означення конкретних заходів - 32 суди (15%);
- внутрішні опитування, співбесіди для визначення рівня задоволеності якістю функціонування суду, системи управління, задоволеності умовами праці в суді, поліпшення комунікації з медіа - 31 (14%);
- внутрішня інформаційна розсилка - 15 судів (7%);
- оперативна комунікація завдяки групам у різних каналах комунікації (Viber, Telegram, Facebook) - 14 судів (6%);
- координація дій у разі розгляду резонансної справи - 13 судів (6%);
- привітання з пам’ятними датами, днями народженнями, корпоративні внутрішні заходи або спільне відвідування театрів, виставок та інших культурних заходів - 6 судів (3%);
- спільне проведення благодійних заходів, флешмобів та інших суспільно-корисних заходів - 4 суди (2%).
(для перегляду натисніть на зображення)
Щодо нормативного регулювання офіційних вебсайтів судів, то майже половина судів, а саме 103 суди (47% опитаних судів) зазначили, що у наповненні сайту керуються як одним, так і декількома документами різного рівня. 93 суди (43% опитаних судів) вказали, що наповнення вебсторінки їх суду не регулюються жодними окремим нормативними документами, 21 суд (10% опитаних судів) не вказали жодної інформації. При цьому, за повідомленням Вищого антикорупційного суду, наповнення його вебсторінки не регулюється окремим нормативним документом.
Також Назарій Боярський розповів про практику проведення судових трансляцій у судах. Так, відповідаючи на запитання: «Чи проводилися у суді трансляції судових процесів технічними засобами судів на офіційний портал «Судова влада України»?», відповіді розділися наступним чином:
- Вищий антикорупційний суд - 1 із 1 (100%) - так;
- суди апеляційної ланки - 20 із 30 (67%) - ні, 10 із 30 (33%) - так;
- місцеві суди - 153 із 186 (82%) - ні, 33 із 186 (18%) - так.
Отже, у 20% судів (44 суди), які взяли участь в опитуванні, вже проводилися трансляції судових процесів технічними засобами судів на офіційний портал «Судова влада України». Інші 80% (173 суди) поки що даний механізм не застосовували. До того ж цікавою є тенденція, що у судах апеляційної ланки найчастіше ініціатором трансляції судових процесів технічними засобами судів є сам суд, а у місцевих - сторони процесу.
(для перегляду натисніть на зображення)
Щодо пресзаходів та активностей судів, то опитування засвідчило, що організація пресзаходів є значно менш популярною серед судів, ніж просвітницькі та професійні заходи. Респонденти(-ки) зазначили низьку кількість проведених самостійно або у співпраці пресконференцій, пресбрифінгів, зустрічей із медіа (прессніданок, прескава, екскурсії для журналістів(-ок) тощо), яка є ще нижчою, якщо брати до уваги тільки підтверджені посиланнями заходи (з сайту, сторінки суду або з будь-якого медіаресурсу), на відміну від круглих столів або днів відкритих дверей, просвітницьких лекцій.
(для перегляду натисніть на зображення)
Із самим дослідженням можна ознайомитися за посиланням. Переглянути захід можна за посиланням.
Коментар
Валерія Рибак, директорка ГО «Вектор прав людини»
«Дослідження стало продовженням розпочатої у 2016 р. роботи ГО «Вектор прав людини» щодо підвищення спроможності комунікаційних команд судів України. Фактично як такі команди на той час сформовані ще не були, навіть більшість прессекретарів/ок, посада яких була запроваджена на папері у 2013 р., не знали, які їх функції та роль у комунікаційній роботі. Саме тому нашою організацією у партнерстві з Радою суддів України та Фондом імені Фрідріха Еберта в Україні було проведене перше системне тренінгові навчання прессекретарів судів, що до 2018 р. пройшли практично половину судів України. Робота продовжена вже різними тематичними заходами, до яких залучаються й голови судів, судді-спікери/ки, керівники/ці апаратів та інші представники/ці судів.
Методологія дослідження щороку удосконалюється. Наприклад, респонденти/ки надають інформацію під час опитування тільки за минулий рік, адже вже є можливість порівняти результати з попередніми звітами. Цього року включено розділ щодо приміщення суду. Звичайно, значний час забирає перевірка результатів, адже ми просимо підтверджувати відповіді посиланнями на опубліковані матеріали, які потім детально аналізуємо. Разом з тим це дає більш якісну картину.
Результати у багато чому свідчать про зрушення - особливо якщо порівнювати з першим дослідженням. Проте воно демонструє й тривалі болючі питання, зокрема відсутність окремої посади прессекретаря/ки (у 68% судів), а також інші моменти, які потрібно доопрацьовувати та можуть стати потенційними точками зросту. Наприклад, тільки у 12% опитаних судів є пресслужби, низька кількість проведених та висвітлених пресзаходів, складнощі із наповненням вебсайтів.
Разом з тим ми бачимо, що суди стали більш проактивні. Дослідження демонструє, що ними вживаються додаткові дії для запровадження окремої посади прессекретаря, і це приносить успіхи, адже показники зростають. Проводиться значна просвітницька робота, багато судів навели приклади креативних заходів для різних цільових аудиторій. Проводиться робота з налагодження внутрішньої комунікації самими судами та судовими органами та установами. Все більше судів працює у соцмережах. Окрему увагу варто приділити судовим трансляціям. Наявні позитивні приклади роботи з громадськими організаціями.
Дослідження демонструє успішність співпраці судової влади та громадських організацій. Його результати - це важливий інструмент для захисту права на справедливий суд, підвищення та підтримання на належному рівні довіри до судочинства. Партнерство РСУ, НШСУ свідчить про готовність працювати спільно у цьому напрямку, підсилюючи можливості одне одного».
Довідка
ГО «Вектор прав людини» - правозахисна організація. Головна мета - реалізація та захист основоположних прав та свобод людини. У своїй діяльності ГО «Вектор прав людини» керується на практичне виконання норм та принципів викладених у міжнародних документах, що ратифіковані Україною, а також усіх інших зобов'язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.
Проект «Суд людською мовою» створений для захисту права на справедливий суд та просвітницької роботи для широкого кола населення. Ініціатива об’єднує громадських активістів, IT-спеціалістів і професійних юристів.