Минуло 40 днів від жахливого теракту в Оленівці, коли росія скоїла масове вбивство українських військовополонених – оборонців «Азовсталі» із полку «Азов». Від 29 липня сім’ї військовополонених не отримали відповіді на жодне з питань: хто загинув, хто поранений, яка точна кількість жертв та постраждалих. Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права до українських військовополонених не було допущено представників Міжнародного Комітету Червоного Христа.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це заявила на брифінгу дружина військовополоненого з Оленівки, голова Ради дружин і матерів захисників України «Жінки зі Сталі» Наталія Зарицька.
«Нам більша несила чути, що російська федерація блокує доступ до наших полонених. Той факт, що МКЧХ іноді робить заяву про те, що не може дістатися до табору в Оленівці, нас просто вбиває. Ця трагедія пролила світло на катастрофічну ситуацію з українськими бійцями та на те, як ворог влаштовує варварські видовища, демонструючи свою безкарність та презирство до загальноприйнятих правил співіснування. Аж через 25 днів після трагедії, 22 серпня, ООН створило групу з розслідування теракту в цій колонії. Генеральний секретар ООН повідомив, що вирішив направити місію з виявлення та встановлення фактів трагедії в Оленівці. Але представник Генсека ООН заявив, що місія поки що не може почати розслідування, оскільки ситуація на місці події залишається небезпечною для візиту представників ООН. Важко давати оцінку цій заяві, але ми розуміємо, що створення комісії без доступу до місця скоєння злочину не допоможе добитися справедливості для українських захисників, які перебуваючи у полоні були підступно вбиті та поранені. Це кричуще порушення всіх міжнародних домовленостей та гарантій. Той факт, що навіть потужна місія ООН не може 40 днів пробитися до місця публічної страти військовополонених, так само як не може дістатися туди одна із найстаріших міжнародних організацій МКЧХ, свідчить про те, що наші військовополонені перебувають у смертельній небезпеці. Злочин проти людства скоєний в Оленівці замість негайного розслідування призвів до мовчання, бездіяльності й чергового занепокоєння», — зазначила Наталія Зарицька.
Рідні військовополонених закликають ООН застосувати дійсно дієві та невідкладні механізми розслідування теракту в Оленівці, а також змусити росію виконувати норми міжнародного гуманітарного права.
«Сьогодні жодна норма Женевської конвенції про поводження з військовополоненими не виконується росією. Ми не маємо даних про місцеперебування наших військовополонених, з ними немає зв’язку. Виникає питання, коли буде направлений гуманітарний конвой до таборів. Росія не справляється з утриманням полонених, вдається до страт і катувань. Ми закликаємо не допустити реалізації варварських задумів, жахливих і несправедливих розправ над воїнами, які вірою і правдою захищали свою рідну землю та свій народ», — додала пані Наталія.
(Фото медіацентру «Україна – Укрінформ»)
Співзасновниця Ради дружин і матерів захисників України «Жінки зі Сталі», матір військовополоненого Наталія Кравцова повідомила, що за інформацією, яку оприлюднили російські ресурси, вночі 29 липня загинули та отримали поранення до 200 українських військовополонених. «На думку військових експертів та криміналістів, людей підірвали зсередини приміщення. Про це свідчать перші відео та фото з місця трагедії. Захисників Азовсталі, яких ворог не зміг подолати в бою, катували, а потім підло та жорстоко вбили. Але належної реакції світу на цей злочин так і не відбулося»,- зауважила пані Наталія. Вона додала, що цей теракт також був спрямований проти рідних українських бійців, адже всі 40 днів рідні бійців перебувають в інформаційному вакуумі. «Ворог безкарного вбиває українських військовополонених, які мають бути захищені нормами міжнародного гуманітарного права, а світ розводить руками. Нам не потрібні слова занепокоєння, виправдовування у безпорадності чи помста. Ми вимагаємо справедливості», — наголосила Наталія Кравцова.
Матір двох бійців «Азовсталі» Неля Шестун зауважила, що під час терористичного акту в Оленівці жоден працівник колонії, бойовик ДНР чи російських військовий, які охороняли приміщення, не постраждав. «З опублікованих росіянами фото та відео наслідків зрозуміло, що це вбивство українських військовополонених було цинічно сплановано. Російською федерацією опубліковано список полонених, які ніби то загинули, але водночас вона не допускає жодну міжнародну інстанцію для підтвердження чи спростування цього списку», — зазначила пані Неля.
Рада дружин і матерів захисників України «Жінки зі Сталі» вимагає справедливого розслідування теракту в Оленівці, а також негайного обміну військовополонених захисників Маріуполя або їхньої екстракції до третьої країни.
Коментар
Анна Калинчук,
адвокатка Захисників Маріуполя
Після подій в Оленівці, в ніч проти 29 липня 2022 року, звісно, певний перелік міжнародних організацій та інституцій, зокрема, й тих, що спеціалізуються на захисті прав людини, висловили свою стурбованість.
Це були відкриті листи-повідомлення, офіційні заяви в соціальних мережах та на офіційних сайтах. Проте, профільні організації такі, як МКЧХ чи система органів ООН, на думку української сторони, проявила певну пасивність та інертність щодо подій в Оленівці.
Подія такого ґатунку, що призвела до смерті понад 50 українських військовослужбовців та близько 150 осіб поранених, які перебувають у полоні держави-агресора російської федерації, вимагає суттєвішої реакції, аніж публічне засудження факту самої події.
На сьогодні, МКЧХ так й жодного разу не потрапила на територію виправної колонії №120 в Оленівці (Донецька область, тимчасово окупована територія) після теракту/вибуху.
Ми, українці, не знаємо, у яких умовах перебувають поранені, чи надається їм належна медична допомога - а російська федерація досі не надає офіційних списків осіб, що постраждали, а також й тих, хто загинув. Хоча слово «загинув» не є тут доречним, оскільки їх було цинічно вбито, в умовах, коли українські захисники були позбавлені можливості чинити опір та мали б розраховувати на гарантії, які передбачені Женевськими конвенціями, зокрема, й щодо збереження їхнього життя чи утримання в полоні на території безпечній від бойових дій.
Цього не було дотримано російською федерацією, а світ, наче заплющує очі на такі прояви тотального порушення базових правил МГП.
Ми можемо лише здогадуватися про причини такої бездіяльності чи пасивності зі сторони МКЧХ та ООН.
Проте є інший очевидний факт: російська федерація відверто порушує норми МГП без настання будь-яких негативних наслідків для себе і цим же демонструє безсилля міжнародної спільноти, її системи органів безпеки та захисту прав людини у питаннях можливості покарання росії. Тобто, росія робить все, що заманеться, і їй за це нічого немає.