Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та з 1 січня 2025 року отримує такі ж права, як інші держави. Про це вказали в Укрінформі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики ККС ВС за листопад 2024 року".
Так, у Гаазі, в будівлі суду серед стягів держав-учасниць МКС, встановили синьо-жовтий український прапор.
“Україна офіційно стає 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду 1 січня 2025 року. Це означає, що тепер вона є повноправною державою-учасницею цього міжнародного договору та має всі права й обов'язки, закріплені за державами-учасницями. Найважливішим серед них є право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників, що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права”, – сказав в коментарі Укрінформу речник МКС Фаді ель-Абдалла.
Окремо він зазначив, що цілком можливо, щоб Україна як держава-учасниця висувала кандидатів-суддів у МКС. Далі це залежатиме від голосування Асамблеї.
Для суддів МКС, зазначив Фаді ель-Абдалла, існують вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або у кримінальному праві – так, необхідно бути кваліфікованим і для найвищих суддівських посад у рідній країні.
Також кожні три роки відбуваються вибори шести суддів МКС. За словами речника, серед вимог до суддів – вільне володіння хоча б однією з двох офіційних мов Міжнародного кримінального суду: англійською або французькою. Він зазначив, що знати обидві мови – це перевага, але обов’язково – хоча б одну з них, оскільки це робочі мови МКС.
"Важливо зрозуміти, що МКС не веде справ проти держав, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини. Хто може висувати підозрюваним обвинувачення? Не держави, а прокурор МКС. Держави-учасниці можуть подавати звернення до прокурора щодо конкретного конфлікту або певних злочинів, і він тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію МКС. На основі зібраних доказів прокурор може ухвалити висунути звинувачення, що означає звернення до суддів для видачі ордерів на арешт або виклик до суду. Це вирішує прокурор Міжнародного кримінального суду. Ми добре знаємо, що вже розпочате розслідування щодо ситуації в Україні, але хочу наголосити, що держави не порушують справ, таке рішення може ухвалювати прокурор. Та, звісно, співпраця всіх держав є дуже важливою, оскільки вона дає змогу прокуророві ефективніше та швидше збирати докази", – сказав він.
За словами речника, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, наприклад, щодо фінансової участі у формуванні бюджету. Він уточнив, що кошторис МКС ухвалює Асамблея держав-учасниць МКС, але водночас береться до уваги розмір економіки та кількість населення кожної країни:
"Бюджет МКС затверджує Асамблея. Тобто маємо 125 держав, включно з Україною. Бюджет становить приблизно 190 мільйонів євро. І навантаження розподілене між усіма державами, але у певній пропорції. Кошторис заснований за такою ж формулою, як в ООН, тобто з огляду на розмір економіки та кількість населення країни. Ось чому, наприклад, Японія та Німеччина є одними з найбільших внескодавців до бюджету МКС. Зараз я не маю точних цифр стосовно того, яким має бути внесок України. Але він буде пропорційний розміру її економіки та чисельності населення".