Верховна Рада прийняла Закон "Про адміністративну процедуру", який встановлює стандарти взаємодії органів державної влади з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Хто захищатиме персональні дані українців: законопроєкт"
Суб’єктний склад адміністративного провадження визначений у розділі II Закону. Так, окремі глави визначають статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат, заявник, оскаржувач, особа, проти якої або стосовно якої адміністративним органом ініційовано адміністративне провадження, заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі), їх права та обов’язки. Крім того, у розділі ІІ визначено підстави для їх можливих відводів. Також Закон впроваджує поняття зацікавлених осіб. Це люди, яких прямо або опосередковано стосується те чи інше рішення органу влади.
Однією з новацій також є врегулювання в розділі II Закону важливого питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Розділ ІІІ Закону стосується порядку подання та реєстрації заяви, форми заяви та вимог до її змісту, умов залишення заяви без руху / надсилання заяви за належністю, визначення умов, за яких заяви не підлягають розгляду, обов’язків адміністративного органу, положень щодо витребування документів, заслуховування учасників, порядку залучення до участі в адміністративному провадженні адресата та заінтересованих осіб, положень щодо доступу до матеріалів справи, порядку розгляду та вирішення справи, порядку проведення слухання тощо.
Розділом ІV Закону визначаються питання щодо прийняття рішення у справі, форми адміністративного акта, змісту адміністративного акта, набрання чинності адміністративним актом, порядку доведення до відома адміністративного акта, умови нікчемності адміністративного акта тощо. За законом органи влади повинні мотивувати свої негативні (несприятливі) адміністративні рішення і повною мірою роз’яснювати людям, як їх можна оскаржувати.
Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ V Закону. Суб’єктом розгляду скарги за проєктом є адміністративний орган вищого рівня, а також комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.
Розділом VI Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.
У розділі VIІ Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.
Розділом VIІІ Закону визначається порядок обчислення строків в адміністративному провадженні та встановлюються строки вирішення (перегляду) справи.