Контрафактна продукція — це порушення прав інтелектуальної власності (ІВ), яке несе підвищені, порівняно з іншими порушеннями прав ІВ, соціально-економічні ризики, оскільки це продукція невідомого походження та якості, виробництво та розповсюдження якої взяла на озброєння організована злочинність, а прибутки від неї йдуть на фінансування інших злочинів (таких, як торгівля людьми, зброєю та наркотиками).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для поліпшення ситуації з захистом прав інтелектуальної власності, на думку правовласників-членів УАПП, необхідно:
- змінити кут зору на проблему, визначивши боротьбу з контрафактними товарами одним з державних пріоритетів;
- запровадити на митниці сучасний інструментарій для виявлення контрафакту й автоматизації взаємодії правовласників, митників та декларантів при призупиненнях та внести необхідні зміни до Митного кодексу України (МКУ);
- відслідковувати весь логістичний ланцюг введення в обіг товару, що підозрюється у порушенні прав ІВ, що надасть можливість контролюючим органам відстежити правомірність імпорту будь-якого товару в Україну. Для цього запровадити обов’язок суб’єктів господарювання при реалізації будь-якого імпортного товару на українському фізичному ринку та в інтернеті мати копію декларації, за якою такий товар був імпортований;
- налагодити співпрацю між правовласниками та правоохоронними органами, а саме: за результатами звернення правовласника до правоохоронних органів, яке містить достовірну інформацію, що підтверджує факт порушення прав ІВ певними документальними матеріалами, в установленому законодавством порядку має бути порушено кримінальне чи адміністративне провадження;
- посилити відповідальність за порушення прав ІВ, для чого внести необхідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу України (ККУ).
Зміни до митного законодавства
Доцільно закріпити законодавчо, що у випадках огляду та вилучення товарів, які ввозяться з приховуванням від митного контролю або недекларуванням, до огляду цих товарів необхідно залучати митників відділу сприяння захисту прав ІВ, оскільки такі товари можуть виявитись контрафактними і не мають потрапити на ринок.
У разі незгоди власника товарів на знищення для підтвердження порушення прав ІВ та складання протоколу про порушення митних правил належним доказом мають бути висновки щодо контрафактності продукції самого правовласника чи його уповноваженого представника (зміни до ст. 399 МКУ).
Контрафактний товар має бути знищений, а не випущений на ринок, як це дозволяє робити п. 8 ст. 243 МКУ. Тому необхідно до санкції ст. 476 МКУ додати знищення товарів, що переміщуються з порушенням права ІВ, а п. 8 ст. 243 викласти в іншій редакції або зовсім видалити.
Правовласники повинні мати можливість брати участь у судовому розгляді справ щодо порушення митних правил (зміни до ст. 497 та 498 МКУ).
Процедури розміщення контрафактних товарів на митних складах та їх подальше знищення мають бути простими для виконання, а саме з можливістю акумулювання (зберігання) контрафактної продукції на митних складах з метою подальшого знищення значних партій товарів одного виду та можливістю знищення товарів не в регіоні відповідальності митниці, яка здійснила призупинення, у разі відсутності необхідного підприємства-знищувача в цьому регіоні.
Зміни до КУпАП та ККУ
Для посилення відповідальності у сфері захисту прав інтелектуальної власності і забезпечення адекватної суспільній небезпеці від підробок юридичної відповідальності слід запровадити законодавчі зміни до:
- санкції ст. 51-2 КУпАП, а саме збільшення штрафу та застосування безальтернативного знищення фальсифікованої продукції, обладнання/сировини, що використовувалося для її виготовлення;
- ст. 176, 177, 229 ККУ щодо зменшення порогу настання кримінальної відповідальності (у 2022 р. — 24 810 грн) та збільшення штрафних санкцій ст. 176, 177 ККУ;
- санкцій ст. 176, 177, 229 ККУ, якими запровадити конфіскацію та знищення контрафактної продукції, матеріалів/сировини та обладнання, що використовувалися для її виготовлення
- санкцій ст. 229 ККУ, якими повернути обмеження/позбавлення волі;
- із санкції ст. 96-1 ККУ виключити спецконфіскацію стосовно контрафактної продукції, матеріалів/сировини та обладнання, що використовувалися для її виготовлення.
Також правовласники рекомендують використовувати поняття упущеної вигоди для розрахунку збитків та запровадити компенсацію замість відшкодування збитків від контрафактної продукції.
Як показує приклад європейських країн, тільки об’єднавши зусилля правоохоронних, митних, експертних, судових органів та всіх зацікавлених осіб, всього суспільства, ми зможемо призупинити подальше розповсюдження контрафактної продукції в нашій державі.