Україна має усі передумови для забезпечення інноваційного розвитку власної економіки. Завдяки своєму потенціалу ми здатні суттєво поліпшити структуру та якість виробництва і соціальної сфери. Цього можна досягти шляхом створення або вдосконалення конкурентоспроможних технологій, продуктів та послуг.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У той же час, інноваційна діяльність, тобто діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг, потребує значних інвестицій, а отже – спеціалізованих фінансових установ, зокрема інвестиційно-інноваційних банків. На перспективах та проблемах створення та функціонування таких спеціалізованих банків в Україні ми і хотіли б зупинитися більш детально у цій статті.
Трішки теорії та українських реалій
Поняття інвестиційно-інноваційного банку в українському законодавстві ще не сформоване. Господарським кодексом України лише передбачено розподіл банків на універсальні та спеціалізовані за видами їхніх послуг. До останніх законодавець відносить наступні: ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові). У зв'язку з цим спробуємо самостійно визначити поняття інвестиційно-інноваційних банків, як спеціалізованих фінансових установ, функцією яких є залучення фінансових ресурсів та здійснення фінансування інноваційної діяльності. Принципи та особливості функціонування таких спеціалізованих інвестиційно-інноваційних банків на законодавчому рівні також не розкриваються.
Щодо діяльності спеціалізованих інвестиційно-інноваційних банків, іноземний досвід свідчить, що такі банки можуть здійснювати наступне:
- залучати кошти від інвесторів, які спрямовуватимуться для фінансування інноваційної діяльності;
- розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик в перспективних інноваційних проектах;
- здійснювати інвестиції у статутний капітал юридичних осіб, які проводять інноваційну діяльність;
- залучати на внутрішньому та міжнародному ринках середньострокові та довгострокові фінансові ресурси для підтримки інноваторів;
- надавати консультаційні та інформаційні послуги таким інноваторам щодо банківських та інших послуг тощо.
В Україні Закон "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що банки самостійно визначають напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг. Одночасно діяльність спеціалізованих банків регулюється Національним банком України через економічні нормативи і спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків, що передбачено Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою Постановою Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368. При цьому в зазначеній вище Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні такі спеціальні вимоги встановлені лише для спеціалізованих ощадних банків та банків довірчого управління. Спеціальні вимоги до здійснення банками інвестиційно-інноваційної діяльності цією Інструкцією не передбачені. Це потребуватиме подальшого врегулювання в рамках реформування банківської системи, зокрема шляхом прийняття окремого Закону України "Про інвестиційні банки" або внесення змін до підзаконних нормативно-правових актів.
Варто відзначити, що в Україні більшість банків є універсальними. При цьому сектор інвестиційно-інноваційних банків практично несформований. Це пояснюється, перш за все, нестабільною економічною ситуацією в Україні та специфікою інвестиційної та інноваційної діяльності, яка тісно пов’язана зі значними ризиками для банків. Крім того, функціонування інвестиційно-інноваційних банків в Україні значно ускладнюється у зв’язку з наступним:
- недосконалим регулюванням на законодавчому рівні ринків капіталів;
- неефективною інфраструктурою ринків капіталу;
- неналежним рівнем захищеності прав інвесторів;
- неефективним функціонування біржового ринку.
На нашу думку, наведені вище чинники не стимулюють розвиток спеціалізованих інвестиційно-інноваційних банків в Україні.
Участь держави
Як крок на шляху удосконалення інноваційного розвитку України можна вважати створення Українського банку реконструкції і розвитку. Цей банк було створено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 655 від 5 травня 2003 року "Деякі питання розвитку інноваційної інфраструктури в Україні та напрями діяльності Української державної інноваційної компанії у 2003 році" та зареєстровано Національним банком України 19 березня 2004 року. Український банк реконструкції і розвитку було створено з метою забезпечення фінансової підтримки інновацій в їх просуванні на ринки, бюджетного кредитування інноваційних заходів, надання суб’єктам інноваційної діяльності фінансових ресурсів.
Наразі Український банк реконструкції і розвитку не можна вважати інвестиційно-інноваційним банком, оскільки він функціонує як універсальний банк. Цей банк, відповідно до свого статуту, здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку та участі в економічному і соціальному розвитку України шляхом сприяння розвитку інвестиційної діяльності в Україні, здійснення комплексного обслуговування юридичних і фізичних осіб незалежно від їх державної належності та форм власності, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, банківських технологій і техніки, удосконалення кредитно-фінансових та зовнішньоекономічних відносин.
Проте в майбутньому оптимальним варіантом, на нашу думку, є створення саме державного спеціалізованого інвестиційно-інноваційного банку на кшталт Українського банку реконструкції і розвитку. Такий підхід допоможе спростити здійснення банком інвестиційно-інноваційної діяльності через підтримку зі сторони держави. Так, зокрема, участь держави у спеціалізованому інвестиційно-інноваційному банку дасть змогу:
- частково компенсувати потенційні ризики за рахунок державних і недержавних фондів;
- забезпечити фінансові ресурси наданням державних гарантій;
- установити диференційовані нормативи обов’язкового резервування.
Замість висновків
Створення та функціонування в Україні інвестиційно-інноваційних банків, безумовно, сприятиме інноваційному розвитку нашої економіки. Проте діяльність таких банків значно ускладнюється у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в країні та недосконалим регулювання банківської системи та ринків капіталів. Серед інших негативних чинників варто відмітити неефективну інфраструктуру ринків капіталу, неналежний рівень захищеності прав інвесторів, неефективне функціонування біржового ринку.
Способами розв’язання цього своєрідного замкненого кола є реформування банківської системи, зокрема шляхом прийняття окремого Закону України "Про інвестиційні банки", внесення змін до інших законодавчих актів або підзаконних нормативно-правових актів, модернізація ринків капіталу в Україні з урахуванням світового досвіду, а також підвищення рівня захищеності інвесторів. Створення інвестиційно-інноваційного банку за участі держави видається, на наш погляд, найбільш оптимальним варіантом, оскільки це значно спростить його діяльність в Україні.