Одним із питань, над якими наразі працює робоча група з питань правосуддя, суміжних правових інститутів та правоохоронної діяльності, що діє у складі Конституційної комісії, є визначення позиції щодо існування та повноважень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо обирати між одним конституційним органом, який може делегувати свої повноваження іншим органам, чи двома конституційними органами, які б мали чітко розмежовані атестаційні та дисциплінарні функції, такі повноваження є доцільним розділити у такі окремі конституційні органи як Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Через високу концентрацію повноважень та у зв’язку з тим, що Верховна Рада усувається від процедури обрання суддів і призначення членів Вищої ради юстиції, надзвичайно складно створити одну структуру з чітким внутрішнім розмежуванням ряду повноважень. Окрім того, надмірна концентрація повноважень в одному «надоргані» призведе до необґрунтованої залежності судової системи від нього.
Наразі на загальнодержавному рівні пріоритетним визначено напрям реформ щодо децентралізації влади, а тому недоцільно всю судову систему ставити в залежність від одного «надоргану» на противагу децентралізації. Громадськість має доступ до процесу формування ВРЮ і ВККСУ, оприлюднення їхніх рішень, відкрито добір кандидатів на посади. Враховуючи наведене буде доцільним здійснити розмежування конституційних повноважень двох органів так:
Повноваження Вищої ради юстиції:
1) припинення повноважень судді у випадках, визначених законом;
2) розгляд справ та прийняття рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, переведення та відсторонення суддів від посад, зокрема у разі порушення суддями вимог щодо несумісності;
3) надання згоди на затримання судді або застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоровʼя особи;
4) погодження у межах своїх повноважень нормативно-правових актів, які можуть мати вплив на судову систему або на доступ громадян до правосуддя;
5) подання офіційної пропозиції до Верховної Ради України про прийняття, зміни або скасування законодавчого акта (право законодавчої ініціативи) з питань, віднесених до її повноважень;
6) подання звернення до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її повноважень;
7) здійснення самостійної участі у бюджетному процесі;
8) встановлення відповідно до законів порядку проходження служби в апаратах судів та інших органів судової влади, матеріального забезпечення їхніх працівників;
9) видання нормативно-правових актів із питань, віднесених до її повноважень;
10) інші функції та повноваження органів, що здійснюють дисциплінарні провадження відповідно до стандартів та рекомендацій Європейського Союзу.
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1) здійснення процедур щодо добору та обрання, призначення та звільнення суддів, проходження суддівської кар’єри;
2) проведення кваліфікаційного оцінювання судді, ведення суддівського досьє;
3) вирішення питань навчання, підвищення кваліфікації, спеціальної підготовки та перепідготовки суддів;
4) погодження у межах своїх повноважень нормативно-правових актів, які можуть мати вплив на судову систему або на доступ громадян до правосуддя;
5) подання офіційної пропозиції до Верховної Ради України про прийняття, зміну або скасування законодавчого акта (право законодавчої ініціативи) з питань, віднесених до її повноважень;
6) подання звернення до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її повноважень;
7) здійснення самостійної участі у бюджетному процесі;
8) видання нормативно-правових актів з питань, віднесених до її повноважень;
9) інші функції та повноваження відповідно до стандартів та рекомендацій Європейського Союзу.