Тимчасовий захист або статус біженця. Що потрібно знати українцям в ЄС

Забезпеченню спокою захисників вітчизни за своїх близьких не в останню чергу сприяє міграція українців (здебільшого жінок і дітей) до країн ЄС. З численних запитань клієнтів вбачається доцільним висвітлити наступні питання.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Дезорієнтація

Більшість наявних консультацій і мануалів для мігрантів засновані на усталеній звичайній практиці надання статусу біженця (Женевська конвенція про статус біженців 1951 р.) або інших видів «легалізації». З цих роз’яснень можна дійти висновку, що міграційні процеси в країнах ЄС занадто складні, тривалі, подекуди непередбачувані та дорогі (якщо користуватися послугами юристів). На щастя, всі ці процедури НЕ релевантні для потреб українців у ці буремні часи, тому радимо не користуватися рекомендаціями, розміщеними у мережі до 04.03.2022.

Що не змінилося

Як і раніше, українцям не потрібні візи для в’їзду та перебування у Шенгенській зоні на строк 90 днів у будь-який 180-денний період.

Що змінилося

Ще у 2001 р. була схвалена Директива №2001/55/EC від 20.07.2001 р. про тимчасовий захист (про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб, заходи, що сприяють збалансованості зусиль держав-членів щодо приймання таких осіб та подальші наслідки), яка до цього жодного разу не застосовувалася.

Рішенням Ради ЄС №2022/382 від 04.03.2022 р. визнано наявність масового напливу переміщених осіб з України та запроваджено їх тимчасовий захист.

Тимчасовий захист

Тимчасовий захист є одним з різновидів міжнародного захисту, який слід відрізняти від статусу біженця.

Інститут тимчасового захисту новий. Недоліком його є тимчасовий характер: він запроваджений на рік з можливістю продовження двічі по 6 місяців і за окремим рішенням ще на рік (загалом до 3 років), а також може бути припинений достроково. Очевидними ж перевагами є:

• Простота набуття: спрощена і пришвидшена процедура, мінімум документів.
• Вибір країни ЄС за власним бажанням (не обов’язково залишатися у першій безпечній країні та/або пояснювати вибір країни).
• Спектр правомочностей, які надаються відразу.

Простими словами, залишивши територію України, наприклад, через Польщу, ви можете у межах 90 днів змінювати країни ЄС за власним вибором і залишитися в тій, де, на ваш погляд, буде зручніше і безпечніше. Саме в цій країні слід зареєструватися для одержання тимчасового захисту.

Тимчасовий захист включає:

• дозвіл на проживання з правом на роботу в якості найманого працівника за контрактом або фізичної особи-підприємця;
• право на отримання освіти, професійно-технічне навчання;
• соціальну допомогу та належне житло;
• медичну допомогу.

Процедури одержання допомоги

Ціла низка країн ЄС забезпечують безкоштовний проїзд українців залізничним транспортом.

На перший час забезпечити проїзд, тимчасове житло, їжу й одяг можуть допомогти волонтери й громадські організації (шукайте відповідні групи у месенджерах та соціальних мережах). Також з цього приводу можна звертатися до місії Червоного Хреста.

За оформлення легалізації та власне допомогу, як правило, відповідають різні організації. До прикладу, в Іспанії легалізацію українців (одержання заявки та надання документа з ідентифікаційним номером (NIE) проводять органи поліції, а матеріальну допомогу забезпечують муніципалітети. Медичну страховку (SIP) видають поліклініки.

Як обрати країну

Варто зауважити, що тимчасовий захист має забезпечити кожна країна-член ЄС (крім Данії). Однак Директива ЄС не застосовується в інших країнах Шенгенської зони (Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії). Ці країни самостійно вирішують питання щодо порядку і кількості біженців з України, яких вони готові прийняти. Разом з тим, кожна країна-член ЄС приймає на підставі Директиви ЄС власні нормативні акти, у зв’язку з чим обсяг, строк і порядок надання тимчасового захисту може різнитися. Для прикладу, такі країни, як Польща і Німеччина, з перших днів прийняли відповідні нормативні акти й активно надають допомогу тимчасово переміщеним особам. Дещо пізніше до них доєдналися Словаччина та Португалія. Іспанія оприлюднила свої правила лише 10.03.2022 р., і наразі ще ніхто не знає, як вони будуть втілюватися.

Розмір допомоги теж може різнитися залежно від можливостей країни.

Варто враховувати й наявні перспективи працевлаштування, а також навчання й соціалізації дітей (безкоштовні державні/муніципальні школи зазвичай здійснюють навчання державною мовою відповідної країни).

Може, все ж набути статусу біженця?

Окремі особи у окремих випадках все ще можуть претендувати на набуття статусу саме біженця, але наразі це вбачається недоречним. Одержання тимчасового захисту не перешкоджає поданню в подальшому заявки на набуття статусу біженця. При цьому варто враховувати, що і без того складний і тривалий процес набуття статусу біженця наразі ускладнюватиметься ще й кількістю переміщених осіб з України та задіянням профільних фахівців на напрямок надання тимчасового захисту.

У загальних рисах відмінності статусу біженця й тимчасового захисту такі: